Як вийти за межу

Автор: Василь Відчайдушний

Перш ніж викласти головну думку, нагадаю деякі моменти з нашого найближчого минулого.

В 14-му році, коли фактично війна вже спалахнула на сході країни, але навіть військові ще не могли в це повірити, обороні заважали психологічні бар’єри. Один з них – змусити себе стріляти в живих людей (їх колись помилково вважали братами, але то таке). Інший – переконання в тому, що ворожа армія на порядки сильніше, що її не подолати.

Реальність змусила нас вийти за межу. Минув час і ось наші бійці стали безжально нищити ворога. Дистанційно з гармат і градів, або напряму, дивлячись на ворога через приціл. Вихід за межу це подолання психологічних  факторів, які стримують активні дії. Коли ці фактори були подолані, наші вояки показали небачену звитягу – ніхто ще не бився і не перемагав так завзято армію ядерної держави, яка не лише українцями вважалась непереможною. Псковські десантники та бурятські танкісти могли б засвідчити це. Якби залишились живими.

Подібне сталось і на міжнародній арені – наша дипломатія неймовірними зусиллями створила те, чого не було від часів відновлення державної незалежності. Наша країна стала суб’єктом міжнародної політики, флагманом боротьби з імперією зла. Саме Україна змогла консолідувати Європу з метою придушення окупанта санкціями. Прикладів є більше, але час перейти до висновків.

Однією з головних причин, через які ми постійно втрачаємо свої здобутки, «буксуємо», коли мали б стрімко розвиватись, є фактор внутрішнього ворога. Він багатоликий. Він підступний. Він цинічний. Він здається неподоланним. Проте він буде неподоланний лише в тому випадку, якщо ми погодимось з цим як з фактом, як межею. Яку він нам встановив. Ми маємо її перетнути і боротись.

Першим кроком тут має стати усвідомлення того, хто ж є той внутрішній ворог. ОПЗЖ? Медведчук? Порохоботи? Ексриги? Зелебоби? Хто? Вище я не дарма написав, що ворог багатоликий. Але насправді то не обличчя, а маски. А за тими масками приховується рузгє мір, який знов і знов створює симулякри українських за формою і ворожих за змістом квазіполітичних потвор. І хоча це не новина для українців, впоратись з ними ми не можемо знов таки через штучно створену самим ворогом і підтриману українцями межу.

Щоб нарешті вийти з програшної парадигми, треба зрозуміти один нюанс: чи є перераховані і їм подібні сили політичними. Бо що таке політика? Політика це «мистецтво управління державою» (Вікіпедія). Це коли кілька партій мають дещо відмінні уявлення про те, як має розвиватись держава. Відмінні у деталях. Але єдиних у головному – у ствердженні добробуту, права, сили держави, в якій вони прагнуть прийти до влади. Та чи маємо ми вважати політичними силами тих, хто прагне цю державу послабити, пограбувати, здати з тельбухами ворогу? Очевидно ні! Але тривалий час ми звикли вважати, що то таки політичні сили і вони мають право нищити нашу державу! Але це очевидний абсурд! Вони є руйнівними і позбавляють майбутнього наш народ! І ми маємо нарешті набратись сміливості і вимагати від законотворців повної заборони діяльності партій та будь яких організацій, які мають ознаки таких, що руйнують нашу ідентичність та прагнуть позбавлення незалежності України. І це саме та межа, яку ми мусимо перетнути – не припустимо зображати демократію там, де слід вести мову про національну безпеку. Ворог діє нахабно та ефективно лише тому, що ми самі дали йому необхідні для деструкції важелі.

На останок зауважу. Що проти моєї пропозиції можуть висловити контраргумент – проти заборон напевно виступлять міжнародні правові інституції. А тут час перетнути межу дипломатам. І доводити опонентам у Європі, що у нас нема іншого шляху для збереження країни і ідентичності українців, як позбавити ворога впливу на наші внутрішні процеси. Але як це зробити вже тема окремої розмови.

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

Рабов вышлем по почте

5375 4141 1364 0162

Патреон

Остальные реквизиты в меню сайта.

Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >