Донецккокс умер. Ура

Донецккокс умер. Ура

Автор: Злобний Укр (стилістику та орфографію автора збережено)

Хочу розповісти про завод, який помер остаточно. На території Донецька був Донецькокс, володіла їм група Метінвест донецького бізнесмена Ріната Ахметова. Коли він купив три майданчики у заводів на Рутченково, на Смоляці і у Донецького, то було у нього на всіх підприємствах 12 батарей коксових. Але до 2014 років два підприємства померли і потрапили під каток розрухи, як застарілі структури та стали занедбані, тому на місці Смолянинівського мав з’явиться гольф-клуб, проект Ахметова. На місці Рутченківського повинен був бути житловий комплекс, на Донецькому, який знаходився біля лікарні профзахворювань, повинен був бути таки кокс, але до того він мав пройти переоснащення повне, щоб позбутися шкідливих викидів

Але потім прийшов час, коли на росії захотіли захопити області України, де говорять російською і де можна було знищити конкурентів російському бізнесу, заводи та шахти

Коли прийшов русскій мір в Донецьк, то він став заважати компаніям Ріната працювати на світовому ринку і тому під прес потрапило його підприємство, яке займалося виготовленням коксу і смол. Так, підприємство було старе, але донецька філія забезпечувала коксом не тільки донецький металургійний завод, а й інші підприємства. Плюс бітум і смола для доріг, що давало роботу дорожнім робітникам. Проте з 2014 до 2016 року російські окупанти почали ставити умови заводу: почали з управління підприємства, потім зірвали постачання продукції, а також затримували доставку вантажів для підприємства і перекривали підприємству то воду, то газ. Все було заради того, щоб зобов’язати бізнесмена платити в «бюджет» діри. Але цей процес у них не вийшов, бо він не платив гроші самозванцям, а платив все в Україну. Саме тому колаборанти вирішили «націоналізувати» для себе підприємство по бандитським «законам»

Після того прийшли колаборанти, які відтіснили від управління підприємства весь склад українського керівництва та «призначили» своїх людей. Але вийшло все не дуже: завод донецький не став працювати в плюс, бо вугілля, яке ішло з шахтоуправління Покровська, постачання припинилися, а той концентрат, що добували в окупації, був не дуже хорошої якості та склад коксу був низький. До того ж виникла заборгованість у зарплаті: до 2018 року і завод перестав працювати, робітників годували продуктовими подачками від пушиліна, а більшість робітників йшли з підприємства по власному бажанню. Ті, хто залишився, з числа інженерів та охорони, наглядали за підприємством за копійки та продуктові набори.

У підсумку печі повністю стоять загашені, випуску коксу немає, охорона і «керівництво» заводу шукають як би налагодити виробництво, а Метінвест, як власник заводу, закрив ринок для цього підприємства — якщо продукція підприємства десь спливе за хімічним складом то Метінвест не дасть її продати

Донецккокс умер. Ура

Так здох донецькокс. Вічна пам’ять

  Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — [email protected] , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

  P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

  Рабов вышлем по почте

  5375 4141 1364 0162

  Остальные реквизиты в меню сайта.

  Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Донецккокс умер. Ура