Стадо. Спогади з пекла

Автор: Злобний Укр
Шість років тому 13 березня 2014 року після роботи я прийшов підтримати мітинг за мир в Українї.

 Я йшов і усвідомлював, що може бути небезпечно, що можу бути покаліченим тими істотами, які себе позиціонували «борцями за
майбутнє» сходу України.

 На мітингу я побачив сотні, а може і тисячі людей, чоловіків і жінок з дітьми, а також ультрас фк шахтар, які разом з поліцією виконували обов’язки охоронців між проукраїнськими людьми і проросійским стадом, які пришли нас вбити чи покалічити за те, що ми пропонували донести владі, що Ми єдині, нам непотрібна війна.

 Там я зустрівся з друзями і жінками
друзів. Хтось був з прапором, хтось з написами на листі паперу. Ми
показували, шо ми хочемо миру, звертались до тієї маси молодиків і жінок, які були з прапорами росіі і прапорами днр, шо ми не хочемо воювати, а хочемо бути Єдиною Країною.

 Але через деякий час протистояння, коли слова вже не діяли на них, стадо
порвало: вони почали закидати в нас яйцями, пластиковими пляшками, викрикували образи. А потім толпа молодих хлопців  спортивной статури, прорвала кордон поліціі і накинулась на людей, які були прихильниками Свободи і Правого Сектору.
Цих людей молодих відтіснили до пазіків поліцейских, в які хотіли
посадить людей і вивезти в безпечне місце. Але не сталось дива: проросійскі молодики провали кордон поліціі і почали лупцювати людей по головах, по відкритим часткам тіла.

 І пролилась кровь. Хочь і поліція ніби намагалась зашкодит побиттю, ніби
хотіла відтіснити проросійську наволоч, але це було якось в’яло все. Стадо ж просто хотіло вбити нас і
покалічити.

 Ці агресивно налаштовані молодики кидались на людей, в тому числі на жінок і дітей, і лупцювали всіх без виключення. Вони ніби відгризали з українского гуртуу людей нечісленні групи і били тим, чим мали в руках.

 Я також попав під дії стада. Ніколи не забуду  цього «видовища»: тебе луплять каблуком, намагаючись потрапити в голову чи в ребра і до того ж не забувають пляшкою з водою бити по голові, шоб ти втратив свідомість. Дякуючи своїй статурі і деяким навичкам, я не був вбитий прямо там. Також до сих пір вдячний хлопцям з ппс поліці, які витягнули мене побитого і скривавленого з цього пекла, відтвснивши до макдональдсу + дали дорогу ще 3-м молодим жінкам і їх дітям піти від переслідуваня.

 Також я намагався потім відбиватися від трьох молодиків і жінок із стада проросійського, які хотіли нас загнати в кут і вбити за наш прапор. Проте знову спасли навички, техніка — я просто бив палкою з прапором українським нападникам по ногам.

 Я ніколи не забуду те, що тоді сталось. В цей же день стадо вбило підступно свободівця. Я пам’ятаю, як хтось крикнув в натовпі про те, що вбили хлопця і кров на асфальті. І м’ясорубку під наглядом поліції.

 Я не забуду, як жінок довів до лікарні калініна в медпункт, бо одній з них дісталось по голові. Пам’ятаю як діти цієї жінки були налякані. Пам’таю як я сам, пішки, обходив більшість вулиць, шоб не попасти на стадо. Вимившись в Кальміусї, я пішов  пішки додому і тільки вже коли знепритомнів, а голова стала боліти дуже, аж тоді заскочив в автобус.

 В автобусі було мало пасажирів і вони на мене дивились як на чоловіка після перепою, коли друзі дають тобі прочухон за своі слова.

 Ніколи не вибачу цим істотам за те, що мирний мітинг перетворили на кроваву разбірку.

 Пысы:
Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — [email protected] , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

  P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

  Рабов вышлем по почте

  5375 4141 1364 0162

  Остальные реквизиты в меню сайта.

  Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Стадо. Спогади з пекла