9 травня в Україні очима ватана

6 ранку —  урааааа! 9 травня, йопт! Пішов вклонився портрету Адіка, а потім станцював ламбаду на портреті сталіна.

6:15 — виглянув у вікно. Крикнув у вікно на німецькій мові так, шо кіт кинув зігу з переляку. Дас іс фантастішь, сьогодні буде чудовий день.

06:20-06:45 — прасував форму сс. Повільно. Лагідно. Акуратно. Діти в цей час точили ножі та сокири. Які ж вони в мене молодці! Дам раба Хельзі та Вольфгангу погратися сьогодні  ввечері та паяльник. Вони заслужили.

06:45-07:00 — начищав до блиску німецьку каску та чоботи. Рабом. Кацап пручався трохи, коли я його за патли таскав, немов ганчірку і мордою натирав аксесуари, проте… Проте всього один постріл із шмайсеру в повітря і кацап став лагідний, немов теля. Магія, нє?

07:01 — ітз тайм ту пиздити ветеранів! Дзвоню куму, питаю шо там і де вони є всі. Кум каже, шо вже виїхали. Свяяяяято наближається, свяяяято наближається! Ні один комуняка від сокири не сховається! Тарам-там-та-та-там! Сокира дожЕне!

07:05-07:30 — всією сім’єю вголос читаємо майн кампф в оригіналі. Раби тремтять, раб альоша з таганрогу жере прапор рф, приправлений соусом отрути гадюки. Це моя доця Хельга придумала, людиною великою стане мабуть.

07:31 — намотав на кувалду прапор динири і упиздив кувалдою сєпара по голові. Сєпар здох, путін нє памог. Дивно… Проте настрій собі я підняв. І це таки добра новина!

07:32 — прибіг синочок Вольфганг, попросив піймати йому ветерана для цікавих дослідів. Ти ж моя бубочка! Звісно татко тобі спіймає вєтєрана. Тільки скажи мені: -от де ти подів тих 2 священників з московського патріархату? Що значить то були не священники, а гебня? Молилися не Богу, а сталіну, коли ти їх палив? Ах ти ж мій дослідник… Добре, синку, татко тобі ще спіймає придурків-.

07:50 — грав в хунтобол з рабом. Хунта виграла 14:0. Раб з варонєжа не відбив ні одного удару гантелею по морді. Дивно, в фільмах про кацапських дєсантніков, свинособаки з бодуна світ рятують, а тут гантелю не можуть зубами піймати.

08:00 — ну нарешті! Приїхав герр Кум. І герр Швагро. І герр Тесть. Спитав як доїхали. Родичі сказали шо піймали недоумка, який замість слова паляниця, сказав паляніііца. Спитав де то падло діли вони. В концтабір здали? Зер гут! Пішли на нараду.

09:00 — вийшли з наради. Настав час полювання. Перевіряємо чи на місці мотузки, капкани, шмайсери, сітки для звірів та молотки.

09:15 — доця Хельга сказала шоби взяли з собою 5 пляшок горівки, бо так легше буде піймати совкодрочера: якшо розіб’ємо в людному місці бухло, то або вилизувати асфальт буде хтось, або за серце хтось буде триматися. Ти ж моя розумниця! Можеш ввімкнути сьогодні паяльник ненадовго. Пограйся з тим рабом із іркутска, скажеш мамі шо тато дозволив.

09:30 — подзвонив сусіду в москву по скайпу. Сусід побачив мене в німецькій касці і зжер з переляку колорадку. Я молодець!

09:35 — кинув у  вікно пляшку горілки. Зарядив шмайсер. Герр Кум також. Герр Тесть матюкається, каже шо пляшку треба було не викидати на асфальт, а в капкан покласти, так надійніше. Мудра людина.

09:55 — от який урод кинув гантелю у придурка, шо горівку вилизує з асфальту? Куррррва! клятий сусід все ніяк не може звикнути, шо гантелею кидати в москаля вдень з балкону-це трохи палєво. Проте… Проте тепер я точно знаю як  можно вичистити будь-яке місто за пару годин: треба лише горівкою полити дороги та смітники, а далі — то справа техніки.

10:00 — чекаємо на вогнемети шоб підвезли. Пограли в народну гру з рабом та паяльником — чому я тобі , кацапу, не вірю, коли ти кажеш, Крим — це Україна?-

11:00 — спалили паяльник і 4 рабів. Не можна так захоплюватися грою.

11:15 — підвезли вогнемети. Герр Кум заспівав пісню — горіла вата, палала-. Хм, Кум шось напевно знає. Герр Тесть хитро посміхається.

11:20 — наша маленька армія покинула місце постійної дислокації .

11:35 — зустріли дебіла з прапором срср. Половину флагштоку заставили зжерти, половину засунули в те місце, яким він думав, коли вирішив за 300 грн найнятися на цю роботу. Герр Тесть керував покаранням.

11:45 — зустріли бабусю з колорадкою і стали свідками дива: побачивши нас у німецьких, бабуся зжерла колорадку за 0,7 секунди та за 1 секунду вивчила  Українську так, шо навіть матюкатись забула як на російській. Герр Кум ледве вогнемет не впустив з рук.

12:00 — ідемо по місту, співаємо втрьох  -дойчлянд зольдатен, унтер офицерен-. З балконів вистрибує ватний непотріб. Хунта знає свою справу.

12:05 — зустріли кацапського жу-жу-жу-рналіста з ха-ха-ха-нтимансі-сі-сійска. Недоумок, як нас побачив, одразу почав заїкатися, а потім зжер мікрофон та накинувся з поцілунками взасос до оператора свого ж каналу, брехня-тв. Герр Кум сказав шо не треба чіпати тих підарів, бо до геїв кацапам як саратову до Токіо.

12:10 — почали молитися на німецькій посеред вулиці, знайшли трьох ватанів в натовпі по запаху гівна та мокрих штанах. З дньом пабєди, сукі. Прив’язали ватанів до стовба і пішли собі далі.

12:25 — ура! Зустріли таки ветерана. Ветеран воював, зараз будемо бити. Тьфу ти блд, ветеран 42-року народження, спецназівець. Змусили потвору побити рекорд бігу на 150 метрів від сокири. Хуууясобі у дєдушкі здаровьє, біг як ахмєтов з Донецька.

12:30 —  побачили компашку дідів в орденах та медалях. Сказали кому менше, ніж 85 років, в концтаборі спалимо, якшо залізяки не здадуть та не втечуть з очей наших. ДідИ так бігли, шо того дідА перегнали, який раніше стартанув.

12:45 — зайшли до магазину у формі сс, сказали — матка, яйкі! Шнеля, шнеля!-. Судячи по реготу в крамниці, тут вати нема. От халепа, а ми думали шо зараз когось та піймаємо.

12:50 — спалили  всі книжки на російскій, які знайшли в продажу у магазині. Герр Кум каже, шо це був жарт. Ми не кацапи, ми палимо тільки бурятів.

12:55 — іііііди сюда, курррррва! Вирубали березовий гай. І спалили його. І попіл також спалили. Подивилися на попіл і дууууже він нагадав нам псковьких дєсантнікав, ніякої різниці не побачили між ними.

13:05 — побачили діда з медалями, спитали як здоров’я та скільки років. Дід сказав шо йому 90 років, а Хунту і Бандерівців ненанавидить. Спитали в діда чи вважає він можливим, шоби вояки УПА ходили по москві зі своїми прапорами та кричали -путін-хуйло-. Поки дід мугикав шось про -аністрєлялінамвспіну-, герр Тесть купив ветерану проносного. Сказав, нехай людина сере сракою вдома, ніж сере язиком на людях. Ветеран як почув слово бєсплатно, одразу випив всі пігулки. І побіг у далечінь через 2 хвилини. За родіну. За сраліна.

13:15 —  почули «шансон» кацапський, про варов і блатних , спалили з вогнемету жигулі. -Якшо бовдур справді такий крутий злодій, то він собі купить кращу машину-, сказав герр Кум.

13:25 — ухтижбля! Ахтунг! Прямо на нас йде натовп з дідами на патиках. Точніше йшов. Бо  як та вся бригада дебілів побачила три людини в німецьких касках, то ринулися всі тікати, немов 41-рік на дворі. Дідів на патичках покидали. Герр Тесть образився, каже шо навіть сокирою жодного разу не встиг жбурнути.

13:30 — зустрілися з мовним патрулем. Купили трьом полоненим дебілам білети в пєнзу.

13:45 — побачили рюцкагаварясчєго. Був рюцкагаварясчий, став рюцкагаварясчє-заікающійся. Магія, блд! Герр Кум сказав вього три слова: хенде хох, вата! І вся рюцкая доблєсть по штанам потекла, як Збруч.

14:00 — побачили упижджену бабку з портретом сталіна в руках. Бабку вбили, потім з’їли. Жартую. Спитали в бабки, де живуть комсомольці. Бабка подивилася на нас у формі сс і здала всіх пожирачів лушпиння на лавках біля під’їздів+всіх їх родичів, закусуючи при цьому портретом сталіна. Магія! Навіть гвалтувати не прийшлося, хоча бабуся раз 10 спитала про це.

14:30 — ветеранів нема на вулиці. Зрада, блд.

14:45 — шукаєм ветеранів по вулиці.

14:50 — витерли чоботи російським прапором.

14:55 — пішли по домівкам. Раби ще не биті так, як треба та і з дітьми треба погратися у інквізитора.

15:15 — подивилися в інтернеті як кацапів нагайками пиздять, посміялися на німецькій мові: зі-га-га-га, зі-га-га.

15:30 — вирішили шо ввечері підемо ще раз на полювання, бо шось не пощастило сьогодні.

15:31 — пішов за електродами та за зварювальним апаратом, синочок хоче погратися в інтерактивну гру з рабом -твій перший мільйон вольт-.  скоро буду.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте

Реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии