Дерева та окупанти або про те, як росіян змусили пальне витрачати

Автор: Banderys

Живу в селищі на півночі Чернігівщини, 30 км до кацапстану. Тож, уже в перший день, годин через 6 від початку війни, по нашій «центральній площі» їхала велика колона танків.

Орки сиділи посміхалися. Танки новенькі, начищені. Люди, звісно, були трохи налякані, типу — «а раптом нас і справді захоплять».

Наступного дня, коли вже пішли новини про дикі розйоби кацапів і, впринципі, я вже відкинув думки про програш, їхала ще одна колона. Ця колона їхала вже швидше, орки вже не сміялися, а техніка старіших зразків і брудніша. До того ж один танк зламався на в’їзді, хоч його і швидко поремонтували.

На третій день стала очевидна наша перемога, а через нас стали їздити топляки, в супроводі автівок на укр номерах, які скеровували їх, бо раптово всі знаки кудись ділись. А тоді ще одна аномалія — дерева навколо доріг попадали(дивина та й годі).

На деякий час ми забули про існування орків. Аж ось посипалися повідомлення з навколишніх сіл, що їдуть знову в наш бік, відступають, повертаються на кордон: 3 танки, один з яких їде ривками, 1 бтр і з десяток топляків.

З нашою шпигунською мережею ми відслідковували їхній маршрут. Спочатку вони розібрали один завал дерев між селами, поїхали далі, там ще один.

Люди вже почали чути вибухи. Підтвердження немає, але, по ходу, ці ідіоти шмаляли танками по завалам. До того ж, уже нам повідомили, що їм на допомогу відправили ще 6 танків. Проїхали цей завал. Уже їхали через моє село, а в кінці є важливий поворот: в один бік поїдеш, то на кордон попадеш, в інший то назад, в глиб країни. А знаків то нема…

Звісно, ці телепні проєбали поворот і попиздили вглиб країни. По дорозі бомбили ще один завал з дерев і аж тоді виїхали до своїх же колон. Там їм, по ходу, пояснили, що вони довбойоби і відправили назад.

Під’їхали знову, до цього повороту і попиздили знову в моє село, а не на кордон. Уже в центрі села зрозуміли, що знову обісралися (центр у нас досить вирізняється, важко сплутати). Простояли хвилин 15, потупили, навіть не вилазили з техніки, бо вже ніч. Поняли, де пройоб і попиздили в правильному напряму.

А там далі знову завал з дерев…

О так шлях, який легковим займає 1 годину часу, вони їхали 10.

10 годин Карл! А танки, самі розумієте, скільки жерли при цьому палива. Короче, з того часу тут не проїзжав жоден орк. Вони зрозуміли, що на Чернігів ближче з білорусі.

Одним словом, «другу армію світу» зупинили.

ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

АККАУНТ В ТВИТТЕРЕ ПОД ПСЕВДОНИМОМ ФАШИК ДОНЕЦКИЙ — ФАЛЬШИВКА

МЕНЯ НА ДАННЫЙ МОМЕНТ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ ТВИТТЕР НЕТ.

С УВАЖЕНИЕМ Ф.Д

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтёрский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

Рабов вышлем по почте

5375 4141 1364 0162

PayPal: fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон

Остальные реквизиты в меню сайта.

Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Дерева та окупанти або про те, як росіян змусили пальне витрачати
Please follow and like us: