Десь у пеклі

— Сталін — харашо сідім

— Гітлер — та да. Але нудновато

— Моторило — пашлі машини вилізивать!

— Членін — каму кіпяточку?

— Кабзон — хуй мамі. Нє палучілась аткупіться

— Гітлер — йося, я тоже пробував, проте ахуліард грошей так і не назбирав

— Сатана — не пиздіть, бо знов вас оживлю і вб’ю

— Псковські дєсантіикі — а нас за шо?

— Захараст — вєчєр в хату!

— Кабзон — дарова! Давно нє відєлісь!

— Захараст — піздєц. Я точно в аду

— Сатана — чуєш, саша, а як же Лондоннаш?

— Захараст — хуйнаш. Нємного нє дашлі

— Гітлер — ага. Пєскі лишилось пройти та Авдіївку, за ними одразу Лондон

— Сатана — Адік, ето пять

— Захарченко — блядь. Сурков не казав шо нєзабиваємий отпуск — це тут. Абіднааааа

— Гітлер — та не кажи, саньок. Я думав шо в Берлін попаду після смерті, а тут така халепа шпздц

— Захарченко — а што тут дєлают гіроі нєдаросії?

— Сатана — чай, кофе, капучіно, коньяк чи може смузі?

— Захарченко — што?

— Сатана — хуй в чоло. Кажу смолу будеш пити

— Захарченко — за какіє заслугі?

— Сатана — дєдушка Сталін, хочеш постріляти?

— Сталін — всєгда гатов!

— Сатана — от того дебіла з желєзяками на грудях бачиш?

— Сталін — да!

— Сатана — хулі ти дакаєш? Їбаш давай

Лунають постріли

— Кабзон — шо ето било?

— Сатана — дєдушка сталін, їбани в тьозку

— Кабзон — а?

— Сатана — расія із гавна. Агонь, йося! Так шоб тіки перука лишилась

Лунають постріли

— Сатана — кабзон, ану заспівай шось

— Кабзон — зачєм?

— Сатана — шоб тебе було за шо розстріляти ше раз, порадуй дєдушку

— Захарченко — шоза пріколи?

— Сатана — чуєш ти, ану брехальник завали. Ато всі свої ардіна і мєдалі будеш жерти

— Кабзон — так пєть ілі нє пєть?

— Сатана — Адік, хочеш упиздити кацапа чимось тяжким?

— Гітлер — так він ж єврей

— Сатана — він такий єврей, як ти німець з Австрії.

— Гітлер — хазяїн, не паліть кантору. Вже біжу пиздити

— Гітлер пиздить кабзона як старе відро

— Сатана — Адік! Стоп

— Гітлер — а? Шо? Я тільки розім’явся

— Сатана — ти нахуя перуку кабзону порвав і пірамідку запхав в дупу?

— Гітлер — так він ж гандон, а без перуки це видно краще

— Сатана — згоден, Адік. Молодець

— Захарченко — блядь. Как я сюда попал?

— Сатана — ти хочеш про це поговорити?

— Захарченко — ну да. Інтєрєсно же

— Сатана — слухай тоді. Спочатку ти зайшов в кабак

— Захарченко — да, я помню ето

— Сатана — ну а потім ти полетів

— Захарченко — куда?

— Сатана — спочату в Лондон, а потім в Рейк’явік, бля. Прям з космодрому Макіївки

— Захарченко — шо?

— Сатана — не кукурікай, бля. Не перебивай

— Захарченко — ето ти мєня пєтухом назвал?

— Сатана — ну да. І шо ти мені зробиш?

— Захарченко — ніхуя. Я вєдь в пєклє

— Сатана — Адік, ти виграв, ця мавпа трохи таки має IQ

— Захарченко — в смислє?

— Сатана — Адік, стапЕ. Ше нічого не ясно

— Захарченко — так как я сюда попал?

— Сатана — тобі просто наснився Житомир.

— Захараст — ааа?

— Сатана — Адік, воно йобнуте. Я виграв

— Адік — згоден з поразкою.

— Захарченко — какой Житомір?

— Сатана — той шо в Черкасах

— Захарченко — ааа?

— Гітлер — можно я його уєбу?

— Сатана — спакуха, Адік. Рано

— Захараст — Житомір в Чєркассах? Ви бальниє?

— Сатана — як тобі сказати, саньок… От ти обіцяв приходити до Хунти мертвими, пам’ятаєш?

— Захараст — ну да

— Сатана — ну і пиздуй давай

— Захараст — а двєрі гдє?

— Сатана — в Лондоні, блядь

— Захараст — а прі чьом тут Житомір

— Гітлер мовчки підбігає до захараста і несамовито пиздить його

— Сатана — Адік, фу!

— Гітлер — чекай-чекай, я йому показую берлінське кунг-фу!

— Сатана — Адік, фу я сказав! Досить знущатися над вєлікім палкаводцем, треба ж людям лишити шось для натхнення

— Гітлер — нє, ну це дійсно пекло якесь

— Сатана — ага.

— Захараст — я шось ніхєра нє понял: мєня нєдавно взорвалі, а в аду атпізділі і расстрєлялі за 15 мінут нєполних. В чьом прікол?

— Сатана — прикол в тому, шо це пекло. Гииииии

— Захараст — очєнь смєшно, блядь

— Сатана — смішно було, коли ти в ліфті застряв

— Захараст — то єсть?

— Сатана — ну, тоді коли світло пропало в ліфті в одному з гуртожитків в Донецьку, ти почав верещати, обісрався і здох з переляку

— Захараст — а пачєму я тогда послє того продолжил жить?

— Сатана — патаму шо в нас є вже той, хто сере цеглинами від слова ліфт. Правда, нокіа?

— Моторило — я матарола!

— Сатана — ти мені ше попизди, самсунг, бля. Топай штани міняй, бо від тебе смердить гімном

— Моторило — а гдє штани взять?

— Сатана — 10 хвилин їзди на 11 маршрутці звідси. Вийдеш на зупинці «чєхли» і там побачиш

— Моторило — а развє в пєклє єсть магазіни?

— Сатана — звісно є! Навіть кредитки приймають

— Моторило — сєрйозна??

— Сатана — ага. І безліміт з пєнікса на київстар є, всього 9,99 грн на місяць

— Моторило — бугага. Очєнь смєшно

— Сатана — не пизди, фуфлофон. Це тобі не пєтросяна жарти. Топай смолою підмийся і не буде смердіти

— Моторило — смолой? Ето ж больно

— Сатана — больно було не заржати в голос, коли захараста збирали шо паззл

— Захараст — с етого мєста можно подробнєє?

— Сатана — нема питань. Слухай як всьо було

— Захараст — нє вапрос

— Сатана — ти сидів бухий в хлам і мріяв про те, як захопити Єгипет. Світила лампочка з люстри, на дворі був останній день літа. Ти слухав кабзона і ридав, бо так і не зміг більше попасти до нього на концерт. Аж тут сталося лихо…

— Захараст — ну! Шо случілось?

— Сатана — прям з люстри на тебе накинувся бойовий бобер з Чернівців, пошматував тебе на клапті і всіх хто з тобою був, потім він кинув 2 десятка гранат в кімнату і полетів собі в Тернопіль. Музика кабзона заглохла, пташки полетіли подалі, бо йобнуло так, шо аж на мкрн-і Широкому почули

— Захараст — ги. Смєшно. А по суті?

— Сатана — а якшо по суті, то тебе збирали по всій кімнаті. Як фішки в супермаркеті.

— Захараст — і как мєня собралі?

— Сатана — та все було просто — запах курячого гівна важко переплутати з чимось іншим, так і вирішили задачу

— Захараст — ето називаєтся памьот!

— Сатана — вибач, я курами не торгував. Тут тобі видніше, питань нема

— Захараст — піздєц. І шо тєпєрь будєт с маєй наваросієй?

— Сатана — зараз покажу.

— Сатана — оу! Стара ти мантелепа, ану пиздуй сюди

— Наваросія — а? Шо?

— Захараст — ето шоза чудовіщє?

— Сатана — наваросія. Кровава тварюка шопіздєц

— Захараст — і шо тєпєрь?

— Сатана — оу, ти, пиздоглуздувате створіння! Єхай нахуй звідси

— Сатана — альооо! Телефон, гіві, кабзон! Ви якого біса за тою шкапою пішли?

— Кабзон — ну ти ж сказал пиздоглуздувате стваріння

— Сатана — ну ви і сука, парік бурятовіч,а казали шо Української не розумієте

— Кабзон — нємножко развє

— Сатана — Адік, к ногє!

— Гітлер — я тут, хазяїн

— Сатана — ану скажи кабзону хай заспіває мені рєп про пацанов і мусоров

— Кабзон — я нє умєю

— Сатана — Адік, якшо кабзон заспіває репАк, 500 років будеш його розстрілювати кожен ранок.

— Гітлер — спакуха. Він в мене через 15 хвилин «Пісню про рушник» заспіває. Без акцента.

— Сатана — я в тебе вірю, Адік

— Захараст — так а шо дальше било?

— Сатана — шо було? Тебе зібрали на совок

— Захараст — ііііі?

— Сатана — і всьо. На совку місця вистачило і на тебе, і на твої собачі мєдаля.

— Захараст — а ришпубліка как бєз мєня? За мєня хоть атамстят?

— Сатана — тобі чесно сказати?

— Захараст — ну да

— Сатана — ти телефон і гіві бачив?

— Захараст — да

— Сатана — ти помстився за них?

— Захараст — нєт

— Сатана — роби висновки

— Захараст — какіє?

— Сатана — от сука недоумок

— Сатана- ти обіцяв помститися за телефон?

— Захараст -да

— Сатана — а за гіві?

— Захараст  — да

— Сатана — а гіві обіцяв помститися за телефон?

— Захараст — да

— Сатана — і всі ви де знаходитесь?

— Захараст — в аду

— Сатана — ну і всьо. Сука, не пекло, а клуб месників, бля

— Захараст — так за мєня атамстят?

— Сатана — за тебе вип’ють. Багато

— Захараст — в Донєцке?

— Сатана — не тільки. У Львові також

— Захараст — а прі чьом тут Львов?

— Сатана — а при тому шо торговець курами полководець великий

— Сатана — коротше, слухайте мене сюди, клуб йобнутих неджентльменів, давайте покличемо вову до нашої компанії. Шоб сумно не було

Лунає м-е-е-е-кання з закликом «вова, іді к нам». Сатана посміхається. Кінець