Діти. Війна. Ноктюрн мовою ненависті

Автор: Фашик Донецький

Сьогодні в Україні, а точніше на не окупованій території держави, вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок російської агресії. У вати та тих, хто працює за рублі на території України, від цього ну дууууже пече нижче пояса. Скажу навіть більше, там пожежі палають так, що ядерний вибух — це так, гуркіт від розриву петарди, в порівнянні з тим, як зриває дно у вати.

Де тут перемога? Нема перемоги. Я про сам факт того, що ми, хоч і пізно, згадали про тих, хто найменше розуміє причини, через які стріляють дорослі. Проте… Проте в вати рве дно, бо саме вони, росіяни та посібники російських спецслужб винні в тому, що в дітей сходу України та тих дітей, чиї батьки захищали Україну від орди, дитинство закінчилося рано. В когось з дітей його, дитинства, вже взагалі немає, а в когось замість батьків гранітні пам’ятники чи хрести. Хтось став старшим в сім’ї несподівано для себе самого і тепер мусить дорослішати, приймати рішення і нести за них відповідальність.

І все це завдяки ваті. Завдяки імперським замашкам проклятої землі та їх посібникам.

Вата прекрасно розуміє, хто винен у війні, хто має нести за це відповідальність і через що почалася війна, не вся вата тупа. Але зізнатися самому собі в тому, що кожна вбита людина, дитина чи скалічена душа на твоїй совісті, а не на вигаданих солдатах НАТО, для фанатів сталіна те саме, що побачити Бандеру на москві. Живого.

Від усвідомлення того, хто саме має нести відповідальність за війну і за сльози дітей, у фанатів кокошників та балалайок та іншого імперського сміття, такий сильний страх, що чисто психологічно виникає істерика — «хахли ахуєлі, какая расіская агресія, нєт нікакой агресії і бить нє может».

Фактично це так звана захисна реакція, щоб спалося спокійно і не гризли докори сумління. Хоча… Фанати путіна не знають як слово сумління пишеться. Тому, гадаю, театральна істерика у вати від того, шо в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули від російської агресії, заради того, щоб хоч якось виправдатися перед самим собою за свої ж гріхи.

Моралі нема. Хай ті, хто винні у війні в Україні, горять в пеклі. А ті, хто в кремлі, через кого страждають діти на війні, хай переживуть своїх дітей. Нахуй толерантність до ворогів, вона вбила не менше, ніж артилерія в 2014 році. Кінець

ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

АККАУНТ В ТВИТТЕРЕ ПОД ПСЕВДОНИМОМ ФАШИК ДОНЕЦКИЙ — ФАЛЬШИВКА

МЕНЯ НА ДАННЫЙ МОМЕНТ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ ТВИТТЕР НЕТ.

С УВАЖЕНИЕМ Ф.Д

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — [email protected] , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

Рабов вышлем по почте

5375 4141 1364 0162

Патреон

Остальные реквизиты в меню сайта.

Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Діти. Війна. Ноктюрн мовою ненависті
Please follow and like us: