Это Сашка. Он со мной идет убивать девчонок…
Автор Родион Маликов
Ему 9 лет… Теперь он выглядит так.
Он ждал татка на день рождение. Вместо подарка получил его труну. Татка убили сепары.
Я навмисно пишу державною, оскільки якось підозріло притихли «патріоти» та «українофіли». Це не добре, коли такий «поганий» дядько, як я, збирається вбивати дітей.
Так, вони насамперед наші діти, а я дуже люблю діточок, бо сам батько. А дівчата із минулої публікації просто дурепи. Їм хочеться носити військову форму, вона їм пасує.
Але зовсім не того кольору.
Їм хочеться подобатися хлопчакам. Їм хочеться кохати, та народжувати дітей. Це гарно. Це правильно. Але я перш за все звертався до їх батьків, ось хто просрав мізки вкінець і не хоче цього визнавати. Нехай поглянуть, хто вбиватиме їх дітей, а ми вбиватимемо, нехай куди подалі ховають їх, а ми їм допоможемо.
Допоможемо не потрапити на війну.
Зараз все тільки говорять, що ми втратили покоління там.
А що ми зробили для них тут?
Чи надали ми їм можливість навчатися тут?
Однієї пропозиції приїжджайте і все буде гаразд – недостатньо. Де їм жити тут?
Чи достатня стипендія, щоб хоч якось прогодуватися тут підчас навчання без допомоги батьків?
Вони не ледащі, вони зможуть одночасно і вчитися і працювати і навіть батькам допомагати.
Дівчаток на фото просто використали, а наші ЗМІ якось толерантно пройшли поруч цієї теми. А коли я заволав, що вбиватиму їх дітей, почався галас.
Не тут. В окупованому Донецьку!.
Я дуже дякую Фашику Донецькому, який працюючи в окупації, дозволив мені розмістити цю статтю на своєму ресурсі.
Там за добу його сайт намагалися покласти декілька разів. Це невипадково.
Там зрозуміли, до цього я закликаю!
Ці руські прошмандовки намагалися використати наших дітей заради своїх інтересів. Але всім просто байдуже до цього. Ніхто не відгукнувся і не став на захист наших дітей там. Але ті люди, які просто поставили лайк після публікації, вони погодилися з тим, що я намагався донести. Саме не вбивати дітей, а зупинити їх батьків без мозку, які готові пожертвувати своїми дітлахами.
Де і коли я сказав якесь патріотичне гасло? Де і коли я волав, що вбиватиму за Україну? Я кожного разу кажу – ми – окремий народ, це наша земля. Я на своїй землі. Ми почали ставати нацією з 2014 року. До цього були одні балачки.
Я колишній вчитель. Я навчав наших дітей.
Це мої учні.
І я йду їх вбивати.
Разом із Сашком. Я навчу його вбивати.
Я навчав їх там тільки кращому: не зраджувати батьківщину і друзів.
Я навчився вбивати. Я навчу і Сашка не зраджувати батьківщину і друзів.
Але я і мав успіх у їх вихованні. Я першим стану попереду тих дуреп на фото, щоб прикрити їх незрілі мізки та титьки.
Вони досі вірять мені, бо знають, я їм не зашкоджу.
Я навмисно не кажу, де це «тут» і «там» і завжди кажу наші діти на всіх мовах.
У мене немає жодних блок-постів. Гальм також немає.
Я так і не навчився розділяти їх на тут і там.
І тут і там наші люди. Наші діти.
Всі!
А що там роблять руські? Оце гарне питанечко?!
Де і коли я кричав, що хочу миру? Гадаєте, я його не хочу?
Де і коли я кричав, що хочу війну? Мені слід діточок виховувати, а не ножем вуха різати.
Де і коли я кричав – кидайте все і гайда на Київ, нас зливають!
І знову – москаляку на гиляку! Хто не скаче – той москаль.
А що? Я в цю гру в 2014 році грав зі своїми дітьми в окупованій Горлівці. А ще ми будували халабуди із стільчаків, які називали майданом. Мені подобалося, а діти аж верещали. До речі, мої діти в окупованій Горлівці. І я йду туди. Разом із Сашком.
Руські зараз кажуть, що вбивати дівок. Але у мене мотив. У Сашка тепер теж.
Мої пацани до мене підтягнуться із Горлівки. Мої сини — гарні хлопчата. Вони подобаються дівчаткам. Отже тим дурепам прийдеться нову форму шити. Це кохання. Почуття. Але моїх дітей не дозволю нікому чіпати. Всіх! Не трогайте моих детей. Всех!
Пысы:
Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.
P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте
5375 4141 1364 0162
Остальные реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии
