По мінам в Україну

Автор: Фашик Донецький

Про дітей, які живуть на окупованих, написано багато. Хтось вважає їх втраченим поколінням, хтось — зомбаками, а хтось з року в рік до хрипоти доводить, що діти не винні у тому, що їх батьки зайняли сторону ворога.

Взагалі це тема окремої, іншої статті, не в цьому суть.

Уявімо ситуацію в вакуумі. Вам 16 років, ви знаходитесь на окупованих. Блокпости зачинені. Майбутнє туманне, а, вірніше, його нема. Також ви  — повна сирота і дівчинка.

Які у вас перспективи в житті? Думаю, максимум, що вам світить у житті — це здохнути за інтереси рф у полях Донбаса. Ну або отримати «диплом» вигаданої «держави», щоб працювати за 100-150$ в місяць.

Молодість, дискотеки? Прогулянки в парку під зорями? Видихай, дівчинко, для тебе є комендантська година і патрулі замість цього.
І не забудь про те, що в соцмережах не можна писати те, що думаєш. Причина — ти живеш в донецькому рейху, тут всіх інакодумців у підвал саджають.

А зараз давайте знайомитись. На фото — Олеся, дівчинка з окупованої рф Горлівки. Олесі 16 років. Було. Буквально до вчорашнього дня.

По мінам в Україну
По мінам в Україну

Тому що ця дівчинка вийшла на позиції
ВСУ з Горлівки, оминаючи мінні поля. Тому що вирішила і готова нести за це відповідальність. Вона обрала Україну і поставила на кін все. І виграла. Виграла життя без патрулів і комендантської години, без обстрілів, без стукачів, без відверто нацистської пропаганди, виграла скористатись шансом стати в житті кимось.

На окупованих на неї відверто забили. Так звані «соціальні служби» плювати хотіли на таких, як Олеся, їм аби грошей вкрасти (яка «країна», такі і «соціальні служби»).

Дитина пішла по мінним полям, в нікуди, аби отримати шанс в житті. Це вартує, як мінімум, поваги і може розтопити навіть найбільш крижане серце. Дитина вибрала Україну, а не донецький рейх, і ризикнула заради цього життям, права на помилку у неї не було.

Хоча… Стоп. Не дитина. Це доросле рішення дорослої людини. Так, їй візуально 16, але погодьтесь — не кожен зможе наважитись на таке.

Епілог. Колись про Олесю знімуть кіно. Або напишуть книгу. Так, це буде не завтра, але історія цієї дитини, як мінімум, заслуговує на голівудську екранізацію. Тому що це не вигадка, не фейк, а справжній вчинок справжньої людини.

Мораль. Звертаюсь зараз до молоді, яка типу живе на окупованих: Олеся вибрала Україну. Роби як Олеся.

ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

АККАУНТ В ТВИТТЕРЕ ПОД ПСЕВДОНИМОМ ФАШИК ДОНЕЦКИЙ — ФАЛЬШИВКА

МЕНЯ НА ДАННЫЙ МОМЕНТ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ ТВИТТЕР НЕТ.

С УВАЖЕНИЕМ Ф.Д

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

Рабов вышлем по почте

5375 4141 1364 0162

Патреон

Остальные реквизиты в меню сайта.

Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

По мінам в Україну
Please follow and like us: