Закон про мову або чому на росії істерика знову

Автор: Фашик Донецький

Сьогодні почав діяти слідуючий етап закону про мову (перепрошую, якщо не зовсім вірно сформулював тезу), від якого на росії істерика з самого ранку.

Нащадки свиней та собак вже верещать про «прітєснєніє» та «ущімлєніє» прав гускагаварясчіх і я вирішив перечитати сам закон в оригіналі — дуже вже стало цікаво шо ж там такого написано.

Далі будуть прямі цитати з закону і короткі коментарі.

Державна мова у сфері друкованих засобів масової інформації

«Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.»

Як на мене, то немає нічого такого — хочеш випускати газети на російській? Випускай. Але половина тиражу має бути на державній мові. Не подобається? Пнх, єхай туди, де тебе нє прітєсняют.

Як на мене, то тут більше істерика від того, що, не зважаючи на «адін ізик», декому буде ну дуже складно перекласти зміст журналу: русскавідящіє глаза і русскадумающій мозг навряд чи зможуть без граматичних помилок зробити кінцевий продукт не в форматі азіров&кровосісі style, а якісно.

У підсумку, хтось отримає і штраф, і осоромиться. Також зруйнується те, про що нащадки геїв та лесбіянок верещать не один десяток років — «адін ізик» для «брацкага народа» виявиться аналогом китайської мови чи суахілі.

Ідемо далі.

«Розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання державною мовою.»

Знову-таки, нічого страшного немає. Хочеш друкуватися — друкуй все, що не суперечить законам України, але дублюй свою продукцію на державній мові. Не подобається? Пнх, єхай туди, де тебе нє прітєсняют. Якщо ізикі пахожиє, то не бачу проблеми перекласти все на мову «брацкага народа» України.

Далі.

Засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов’язані виготовляти, публікувати і доставляти обов’язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації) державною мовою у порядку, визначеному законом.

Все точно так, як в цивілізованому світі. Ну зовсім нічого того, що має створити проблему для тих, хто вважає, що ізик і мова дуже схожі.

Продовжуємо дивитися оригінал закону.

У кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці.

Нагадую, ізик і мова, якщо вірити роспропаганді, дуже схожі. Тому, особисто я, чекаю ну дуже смачних назв а-ля «підлога країни».

Далі.

У місці розповсюдження друкованого засобу масової інформації, виданого іншою, ніж державна, мовою, розповсюджується такий засіб масової інформації державною мовою.

Хтось скаже, що це зробить пресу дорожчою в два рази і буде навіть трохи правий. Але… Що заважало до прийняття закону повністю перейти на мову? Чи може у власників видання ті ж самі проблеми, що і у поганого танцюриста?

Далі по тексту.

Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.

От тут бімба — росіяни не є корінним народом України, тому на ізикє — це не тут. І це реально неймовірно боляче для москві. Лайк!

Епілог. Як бачите, нічого такого, що має образити тих, хто без проблем «панімаєт пахожий язик», немає. Є лише розуміння того, що якісний український переклад підвищиться в ціні і найстрашніше — люди, а саме читачі побачать різницю між пресою на русьхе ізикє і на державній мові. І різниця буде не на користь російської — хто-хто, а гражданє чекісти це прекрасно розуміють.

Хто не вірить, згадайте серіал «Альф», який зробив для популяризації української мови більше, ніж міністерство культури за всі роки свого існування чи просто український дубляж фільмів.

Мораль проста. Чим менше в Україні людей будуть розуміти російську, не викликаючи перекладача, тим менше шансів для військових дій на території України через русьхе ізик. А те, шо десь на московських болотах виють через закон про мову — то таке. Думка представників орди нас мало має хвилювати, хай виють.

Кінець

ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

АККАУНТ В ТВИТТЕРЕ ПОД ПСЕВДОНИМОМ ФАШИК ДОНЕЦКИЙ — ФАЛЬШИВКА

МЕНЯ НА ДАННЫЙ МОМЕНТ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ ТВИТТЕР НЕТ.

С УВАЖЕНИЕМ Ф.Д

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтёрский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

Рабов вышлем по почте

5375 4141 1364 0162

Патреон

Остальные реквизиты в меню сайта.

Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Закон про мову або чому на росії істерика знову
Please follow and like us: