Згадка ном.4

Перший раз, коли Леонід позвонив до мене, ми спілкувались дуже довго, і з перших слів розуміли один одного ніби душею, і завжди розмовляли довго і результативно.
Усі свої розмови Льоня починав 《Шалом мой Друг》, якось так склалося, що він з нашої першої розмови був впевнений, що я його одновірець, а я в свою чергу так не хтів його якось розстроїти, що постійно у відповідь казав 《Шалом мій Брат》, і фігня, що мій дід і бабка були німці. До нашої останньої розмови, декілька днів тому, я так і не наважився признатися йому в цьому. Вибач мене Друже, маю таку недосказаність у наших теплих відносинах.
Під час наших розмов, якось постійно забував тобі це сказати, я пишаюся тим, що ти довіряв мені, і я пишаюсь тим, що ти рахував мене за свого.
Ти завжди будеш подумки зі мною, і завжди будеш живим, а я завжди буду твоїм одновірцем.
Шалом Тобі!
#hunta_in_ua

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте

Реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии