До дня вчителя
Автор: Фашик Донецький
Сьогодні читав в соцмережах багато поздоровлень вчителям, все як у справжніх естрадних виконавців: у кожного репера має бути трек з текстом про школу, про кохання, про маму і т д. Ну, а я спробую розповісти про того, хто ще в 5 класі школи вбив нахуй в мені манкурта і розтоптав роспропаганду.
Сказати шо в школі, особливо в 5 класі, я знав шо таке геополітика і шо ті пиздоглуздуваті з-за поребрика до нас полізуть зі своїми лаптями — це збрехати. Згадайте себе в ці роки: на школу і особливо на вчителів нааааасрати, вони тільки відіймають час та змушують зубрити-вчити незрозумілу хрінь, не пояснюючи нахуа воно дітям треба. Але річ не про те, чому навчають, а про того, хто навчає.
Будете сміятися, проте я до сьогодні пам’ятаю, шо в України дуже вигідне геополітичне положення і шо Україна знаходиться в центрі Європи. І все це завдяки вчителю географії, який був нещадний до спроб дітей пошуткувати на його уроках про Країну.
Не зважаючи на вік тих, хто намагалися підняти в класі ги-ги- га-га, вчитель вмів смачно під’їбнути так, що школяр не сильно ображався, проте це було як тряпкою по морді перед всім класом. Наведу приклад з того, що пам’ятаю, бо … Бо класно підїбнути дитину публічно і шоб в дитини не залишилося після того комплексів — це, я вважаю, мистецтво.
Припустимо, шо хтось в класі таки змусив дітей реготати. Неважлива причина, важливо те, що авторитет вчителя підривається як старшого. Мій вчитель географії не користувався ні матюками, ні совковим прийомом «я вчитель, а ти, учень- завжди дебіл». Він робив хитріше і вишуканіше: людина запитувала перед всім класом чи знає той, хто зриває урок, на якій мові розмовляють в Кубані і чи знають історію-мову рідного краю ті, кого виселяли в Сибір. Після відповіді по типу «бе-ме-не знаю» збоку того, хто здійняв галас у класі, вчитель розігрував свою шахову партію: він просто 2-3 хвилини наводив приклади того, як з Українців робили манкуртів за допомогою методів каральної машини срср і як вчорашні патріоти забували про те, звідки вони родом, як опинилися за тисячі кілометрів від дому і т д [ну, або приводив приклад по Чечні-чукчам- та іншим поневоленим народам].
Ну, а далі відбувався майстер класс по підйобці: вчитель просто тихенько запитував у того, хто зривав урок, шось по типу такого: «як він вважає, хто такий той, хто не знає ні історії, ні мови держави, де він народився?» Відповідь майже завжди була від учня, по типу «просто громадянин держави». Далі вчитель тихенько підводив до висновку, який озвучував саме той, хто провинився і відповідь була однозначною: ніхто, людина без роду і племені, чукча україномовна і т д. І все це звучало з уст дитини, яку вміло та майстерно підводили до правильної відповіді.
Проте на цьому шахова партія не закінчувалась, бо вчитель знав, що робить і що перед ним дитина: він просто казав голосно, щоб весь клас чув шось по типу такого: «вась, ну ти ж не манкурт[руцкагаварясчій чукча], правда? І в класі тебе таким не вважають. Ти ж Українець, а не той, хто не пам’ятає звідки він і хто він. Тому, будь ласкавий, дай мені закінчити урок. Але, якшо хочеш подискутувати щодо географії, нема питань — підходь на перерві, все розповім».
Епілог. Сука, ні один з тих, кого там смачно ставили на місце, так і не підійшов на дебати до вчителя географії на перерві, причому це були як малі діти, так і старшокласники.
Мораль. Знав би той вчитель, чим я зараз займаюсь … Дякую, Г.С. А вся та пиздота, яка сьогодні займається дебілізацією дітей на окупованих, хай сцить і не спить. Ми про вас, колаборантів, все знаємо. Чекайте списки зрадників у відкритому доступі. Кінець.
Пысы:
Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.
P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте
5375 4141 1364 0162
Остальные реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии
