Подвійні стандарти за гранти. «Бібісішникам» присвячується.

 

Давайте поговоримо про мир та так звані стандарти бібісі. Ми ж ніби живемо в демократичному суспільстві, в нас нема заборонених тем і таке інше, правда?

Проте є серед нас медіапотвори, які вважають, що підміну понять у змі не бачить ніхто. Імена та прізвища називати не буду, грантогризів ви всі прекрасно знаєте.

Перейдемо до справи і не будем переливати з пустого в порожнє. Всі ми знаємо, що завдяки рф в першу чергу, мусимо жити в умовах війни. Саме рф є творцем війни на Донбасі, саме вона спонсорує пришелепкуватих недоумків рублями, зброєю, амуніцією та гсм. Хто цього не бачить — це або лютий бовдур, або ватан по типу перефарбованих шакалів з опоблоку.

Сірого кольору для публікацій, які стосуються війни, у змі України немає і не може бути, сірий колір публікацій може бути лише у незалежних змі, іноземних. Так роблять в цивілізованих країнах, які дбають про те, щоб ворожа пропаганда не торкалась тих, хто з нею не стикався ще. Ми  будемо зараз говорити про роль держави у пропаганді та контрпропаганді та на конкретному прикладі покажемо нашим грантогризам їх ницість та лицемірство.

Моралісти та інші особи з тонкою душевною організацією можуть далі не читати, бо буде боляче і складно[вашу карму, що цвіте пролісками та сяє як дитячий майданчик перед виборами, брутально передавлять шльопанцями по 50 грн].

Давайте на прикладі Ізраїлю та так званого народу Палестини поговоримо про чорне та біле у змі.
Як ви пам’ятаєте, на Ізраїль постійно скаржаться, мов кляті ізраїльтяни знову перебили багато мирних мешканців у Секторі Газа і т д.
Проте, зазвичай ті, хто верещать, забувають сказати, що тактика обстрілів так званого народу Палестини дуже нагадує тактику недоумків динири-линири: відстрілялись з артилерії з жилсектору, втікли, отримали у відповідь плюху, зняли на камери сюжетик про жахіття Хунти.
Схожість не випадкова у тактиці, бо до створення Хамасу причетні ті самі, що й у кремлі зараз сидять. Ну а якщо не ті самі люди, то ті, хто вивчали тактику у червоної гєбні.

Зараз приведу приклад класичної пропаганди, що вкорінилася в розуми людей. Всі чули певно про Палестину, проте мало хто чув, що сам термін «Палестина» — це біблейський термін, який був введений римлянами після їх війн з євреями в першому та другому століттях до нашої ери. До 40-х років 20-го століття «Палестина» асоціювалась тільки з євреями.

Але сталося диво дивне: в 1938 році Джордж Антоніус написав книгу «Арабське пробудження», в якій описав позиції арабських націоналістів. В цій же книзі, яка була написана у 1938 році, автор навіть не згадав про те, що взагалі існував «палестинський народ».
Тобто, на той час, такого терміну взагалі не існувало.

Сам так званий палестинський народ і країна Палестина були вигадані в Каїрі на з’їзді Арабської ліги в березні 1959 року.
Про це рідко зазвичай пишуть у світових змі.
Проте, завдяки саме пропаганді, Ізраїль визнав публічно у 1993 році, що є так званий народ Палестини на території, що належить євреям. Оцініть маневр — народ, про який ніхто не чув, якого взагалі не існувало, за неповних 35 років був визнаний країною, яка поняття не мала про існування цього народу на своїй території.

Для чого цей приклад? Для того, щоб показати, що в пропаганді немає дрібниць. Всі ми сміємося з так званого народу дамбаца, линирійців та динирійців, проте приклад Ізраїлю не такий вже й смішний, погодьтесь.

Ізраїль визнав свої помилки в плані пропаганди.
Ізраїль постійно веде війну.
Ізраїль не є країною з диктаторським режимом.
Проте, цензура у змі Ізраїля є, бо безпека країни важливіша там за вереск грантожерів і медіакурв.

Давайте поговоримо про те, що заборонено в Ізраїлі та як там утискають свободу слова на державному рівні.
Всі фанати стандартів бібісі зараз здивуються і будуть верещати, що це неправда. Проте, інформацію дуже легко перевірити. Але перейдемо до справи — пора грантогризів-толерастів із числа наших змі та так званих експертів натовкти пиками в гівно. Поїхали

В Ізраїлі контролюється використання лексики. 31 січня 2002 року влада Ізраїлю видала сувору директиву радіостанціям. Ця директива містила заборону використання слова «жертва» стосовно палестинських громадян. До мирних мешканців застовується термін «вбитий», до так званих активістів по типу моторол і захарченків вживаються терміни лише «знищений», «знищені » або «точкова ліквідація».

Відчуваєте сморід? Це смердить від «бібісішників», які розказують з екранів тв та на радіо про те, що не можна змі подавати інформацію під час війни лише під чорним та білим соусом. Приклад Ізраїлю доводить інше: так можна робити і потрібно. Оцініть два різні заголовки в змі: «на Донбасі були знищені колаборанти» та «на Донбасі загинули колаборанти». Де, на вашу думку, ВСУ виступають гарантом безпеки мешканців і де чітко зрозуміло — ворог буде покараний? Як на мене, все зрозуміло.

Але бібісішники навмисно маніпулюють термінами та поняттями, бо люблять не правду, а гроші. Проте, саме робота толерантнутих за бакси бібісішників нівелює такий важіль пропаганди як де-фейс. Якщо на пальцях пояснювати, то в кого б ви стріляли без сумніву: в сепараста чи в представника незаконної організації динири», в колаборанта чи в представника силового блоку незаконного угруповання линири? Відповідь очевидна. Проте… Бабло є бабло, за нього можна придумати не тільки стандарти бібісі, а й стандарти сіанен.

Ну а поки грантогризи думають шоб таке збрехати у відповідь, я продовжу писати, використовуючи мову ненависті та насильства.
Давайте знову, на прикладі Ізраїлю, покажемо, що нинішні толерасти-бібісішники в Ізраїлі б не мали змоги навіть пукнути, бо там все чітко. Пропоную ознайомитися з директивою, що видана радіо на арабській мові «Радіо Ізраїлю»

При цитуванні палестинців та арабів потрібно утримуватись від використання слів, які можуть бути зрозумілі як підтримка висловлювань вищеназваних осіб

Не можна використувати вирази по типу «зі слів», «на думку» і т п, коментуючи заяви ізраїльських офіційних осіб, в тому числі військового керівництва, бо це може скласти враження, що журналісти підвергають їх[слова] сумніву. В той же час немає ніяких обмежень на використання виразів «зі слів», «на думку» і т п, якщо мова йде про висловлювлання палестинців.

Коли офіційний представник будь-якої ізраїльської структури, в тому числі військових сил, спростовує брехню та наклеп, по відношенню до подій, пов’язаних з палестинцями чи арабами, недостатньо вживати слово «спростував». Замість цього журналісти повинні використовувати слова, що наглядно демонструють брехливість подібного висвітлення подій та в кінці репортажу повторити слідуючу фразу: «Офіційний представник підкреслив, що заяви є наклепом, повністю брехливі та необгрунтовані»

Там ще є положення директиви, проте, я думаю, досить.
Як гадаєте, бібісішникам вистачить сміливості визнати, що вони дешеві наймані маніпулятори? Я думаю, ні. Уявіть собі, як би потужно пиздануло в москві, коли подібні директиви були б розіслані нашим бібісішникам та толерантнутим клоунам. Ну або на -руцкає радіо-інтер-112. Алкоголічка машка захарова б горло зірвала напару з медіакурвами кісєльовим-соловьйовим та іншими ватанами.

До речі, питання до бібісішників: чому ви ніколи не кажете про те, що в Ізраїлі вже давно запроваджена інформаційна політика під назвою «хасбара»?  Напевно тому, що в Ізраїлі всі дані що до війни, які поширюють приватні медіа, з квітня 2003 року фільтрують військові цензори. До речі, правила цензурування дуже жорсткі: ніяких показів техніки, категорична заборона повідомляти про кількість жертв серед військових, кількість та склад підрозділів, за оприлюднення фото чи відео з місця боїв передбачена кримінальна відповідальність.

До речі, Хасбара — це аналог нашого мінніхуа, але Хасбара реально працює і показує результати. Це мінпропаганди в прямому сенсі цього слова. Саме завдяки Хасбарі світ дізнався про те, що так званий палестинський народ не такий білий та пухнастий, як його зображують змі[погані євреї знову повбивали мирних палестинців]. Але про це іншим разом.

Підсумок. Я прошу відгукнутися всіх тих, хто використовує в змі та своїх публікаціях так звані «стандарти бібісі» і публічно пояснити різницю між війною в Ізраїлі, яка є аналогом війни на Донбасі, а також пояснити публічно, чим підміна понять у змі, що використовується завдяки так званим «стандартам бібісі», відрізняється від м’якої пропаганди рф та легитимізує у суспільстві  динирійсько-линирійських мавп з автоматами?

Якщо бібісішники звісно мають яйця. Про совість та честь мова не йде.

Фашик Донецький

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте

Реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >