Репарації, репарації. Зламають хребет рашапедерації
Автор: Василь Відчайдушний
В одній з попередніх публікацій я торкнувся теми репарацій, які буде сплачувати наш одвічний ворог у скорому майбутньому. Ця тема вельми цікава і, напевно, ще багато разів буде розглянута в українській блогосфері через свою актуальність і складність. Так, змусити шишкостан вивернути кишені буде не просто, але сьогодні я хочу розглянути не процес примусу окупанта до поступливості, а механізм використання отриманих коштів.
Зовсім нікого не здивує теза про те, що будь який фінансовий ресурс в Україні завжди є об’єктом зазіхань чиновників всіх рангів. І якщо не дати їм по рукам, то розтягнуть чи не більшість грошей. І наше спільне завдання за умов тимчасового панування «нових мармиз» — розпочати громадські дискусії про те, як зробити використання репарацій прозорим, ефективним та справедливим.
На мою суб’єктивну думку в цій справі нема альтернатив залученню наших міжнародних партнерів. Якщо фонд відшкодування буде сформований за рахунок прихованих за кордоном пуцєнскіх «кубишек», то цілком виправданим буде контроль за розподіленням коштів саме представників країн, які створюватимуть відповідний фонд. Саме аудит з боку цивілізованих країн значно ускладнить можливості для зловживань і навпаки – спростить викриття злочинних оборуток, або спроб їх здійснити.
Важливо щоб спрямовувались ці гроші не на проїдання, а переважно на реалізацію складних та коштовних інфраструктурних проектів, які у разі їх втілення, дадуть потужний поштовх нашій економіці. Розгляд пріоритетності проектів та практичних заходів з їх реалізації має проходити прозоро, за участі громадськості, бізнесу, влади (проєвропейської) та під наглядом уповноважених представників вже згаданих країн.
Окремо варто зазначити, що серед пріоритетних безумовно мають бути проекти з відновлення звільнених Криму та сходу України. І обговорення перспективи стягнення та використання репарацій повинно бути висвітлено всіма доступними засобами серед мешканців поки що окупованих територій, щоб вони вже під час окупації відчували, що держава думає про їх майбутнє. Очевидно обговорення теми буде помічено за порєбріком. Проте палання їхніх п’ятих точок нас лише веселить. Тому запрошую до дискусії, пані та панове.
Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.
P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте
5375 4141 1364 0162
Остальные реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии
