Трохи про інтерв’ю сивохо. Думка з окупованих

Автор: Фашик Донецький

  Перечитав інтерв’ю сивохо Укрінформу. Зараз трохи пройдуся по самому інтерв’ю та по змісту сказаного. Толерантним та «втомленим» від війни не читати. Дякую.

  Перше, що особисто мені не сподобалося — це маячня про створення національної платформи примирення та єдинства + заява про те, що з людьми будуть говорити на мові спорту, культури та бізнесу.

  Чесно, я не знайомий з радником РНБО чи хто він там, проте в мене є кілька питань до майбутньої платформи, бо я абсолютно не розумію, яким чином буде знайдений компроміс щодо:

  Катувань військовополонених збоку росіян і колаборантів

  Катувань цивільних на окупованих

  Вбиств військовослужбовців України, вбивств цивільних за українську позицію на окупованих

  Яким чином миритися з сексотами, тими хто здавав на підвал проУкраїнських жителів чи допомагали в окупації Українських територій

  Панять і прастіть — не є вихід. «Усталі ат вайни, давайтє міріцца»- також. Я особисто допускаю лише один варіант подібної риторики — зараз обіцяти макакам що завгодно, проте, після досягнення мети, тобто деоккупації, запустити чіткий процес денацифікації регіону, аналогічний тому, який був проведений в нацистській Німеччині. Без сантиментів, взяти і зробити те, що ми маємо зробити — це, в першу чергу, провести денацифікацію і судити всіх, хто причетні до окупації Українських територій чи якось допомагали рф в цьому процесі.

  Якщо хтось досі не зрозумів, то я поясню на пальцях: роспропаганда на окупованих тотальна і всі заяви про те, що на мові спорту можна говорити з людьми на окупованих — це або свідомий самообман, або ілюзія. Пропагандистські так звані змі шостий рік розпалюють ненависть до всього Українського, Україномовного і всього, що пов’язане з Україною. За прослуховування Української музики на окупованих є всі шанси попасти на підвал, за Українську символіку також, за розмови в Донецьку на Державній мові — тим більше. Тому всі заяви про те, що на мові культури можна говорити з людьми на окупованих, особисто в мене, викликають саркастичну посмішку і бажання вилаятися як будівельник, котрий вдарив собі по пальцю кувалдою. І так — скажіть хтось раднику, що на окупованих немає жодного тв каналу чи радіо хвилі на Державній мові, всі вистави в театрах, в тому числі дитячих, ведуться на російській мові. Вся документація ведеться на російській мові. Дякую.

  Далі. Про ідею платформи примирення та єдинства, про  «пєрєстать іспользавать штампи «свой-чужой»» + про «прішло врємя ісправлять ашибкі, прощать і прасіть пращєнія». Без образ, проте, на даний момент, я бачу в раднику РНБО конкурента нашого мінніхуя, бо людина чи зовсім не розуміє, куди потрапила, чи являється дилетантом. Поправте мене, якшо у нинішнього радника в біографії є шось про навчання в інформаційній сфері чи є спеціальність політтехнолога[ диплом квн-щика не пропонувати].

  Як людина, пов’язана з гумористичними шоу та взагалі з гумором, радник не може не розуміти простої істини: саме через гумор, карикатури, висміювання, сарказм та пропагандистські ролики, де з нульовою толерантністю буде висміюватися все те, що пов’язано з динири і линири+рф, легше всього розмовляти з людьми на окупованих, в тому числі з цивільними та колаборантами. Причина — саме гумор пробиває пропагандистський щит чи то стіну, бо б’є там, де не чекає ніхто.

  Ліричний відступ. Тим, хто люто верещить про те, що я порохобот і т д, в котрий раз відповім — саме при Порошенко була повністю програна інформаційна війна на окупованих, а це чи свідоме дилетантство, чи саботаж. Дякую за увагу.

  Ідемо далі. Трошки поговоримо про штампи. В пропаганді є таке поняття як -дефейс-, що означає заміну реальних слів, які прийнято вживати по відношенню до ворога. Приведу простий приклад. Скажіть будь-ласка, в кого б ви вистрілили без вагань: в шахтаря, який піддався роспропаганді чи в сєпара? Думаю, питання риторичне. Проте всі заяви про невживання в змі або взагалі де так званої мови ненависті, на мою особисту думку, є саботажем в плані контрпропаганди на державному рівні. Для «уставших ат вайни», я приведу окремий приклад: в змі Ізраїлю на державному рівні заборонено писати щодо втрат серед терористів «загинув», «був вбитий» і тд. Можна писати лише «знищений». Відчуйте різницю.

  Тепер трохи про практику пропаганди на окупованих і контрпропаганду. Через так зване культурне зближення з жителями окупованих неможливо спілкуватися. Не може бути в принципі ніякого культурного зближення, бо роспропаганда шостий рік поспіль чіпляє пропагандистські штампи на всіх інакодумців, що проживають на окупованих та за її межами.

  Хто може назвати хоч один тв канал чи радіо хвилю, які працюють на окупованих та розвінчують брехню роспропаганди? Таких у вільному доступу немає. В зв’язку з цим у мене виникає просте питання: яким чином платформа примерення і т д має транслюватися і взагалі заходити у інформаційний простір жителів окупованих? Чи може це чергове списання грошей від дурних європейців? Чи це все буде узгоджуватися з мінпропаганди динири-линири? В мене немає відповіді на це питання, а радник мовчить. Принамйні поки що.

  Для тих, хто в танку знаходяться, поясню на пальцях знову: я взагалі не розумію як зібралися транслювати ідеї примирення та інші речі на окуповані, бо технічних умов для цього немає. Чи може хтось вважає шо в окупованому рф Донецьку окупанти дозволять запустити тв канал «давайтє міріцца»? Отож.

  Тепер про хороше в інтерв’ю. Те, що треба розмовляти з людьми — факт. Розмовляти — це дієслово, а значить треба діяти, бо ми 6 років нічого не робили в цьому плані. Для дій потрібні інструменти і спецілісти, які вміють та знають роботу в інформаційному просторі, а також мають поняття про суперника, іпсо рф і пропагандистську машину + вміють протидіяти цьому всьому. Без допомоги та участі тих, хто за кадром буде нівелювати та гасити пожежі в інформаційному просторі по типу фейків про «распятого мальчіка в трусіках», всі розмови про якісь дії — є аналогом посиденьок на кухні і мрією винайти в гаражі у дяді Васі вічний двигун.

  Те, що в планах МінТОТ зібрати нові реальні данні про кількість і проблеми переселенців — також є хорошою думкою. Не розумію, правда, технологію та за чий кошт то все буде робитися, проте задум непоганий.

  Слухати жителів окупованих, в тому числі зомбанутих — так. В точку. Саме на основі почутого ми можемо протидіяти роспропаганді і чітко знати проблеми, які є найболючішими для покусаних кісєльовим. І бити саме туди. Кожен день.

  Епілог. Особисто мені дуже не сподобалось в інтерв’ю радника те, що дуже багато було сказано про мир і жодного слова про Перемогу в війні. Жодного слова я не знайшов про причетність рф до війни і до окупації регіону. Також я не почув про атакуючу стратегію в плані інформаційної політики, яку я так і не почув при попередній владі — не можна постійно захищатися і грати на контратаках, це не веде до перемоги.

  За Україну треба вбивати, в тому числі в інформаційному плані. Дякую за увагу. Кінець.

 Пысы:
Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — [email protected] , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

  P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

  Рабов вышлем по почте

  5375 4141 1364 0162

  Остальные реквизиты в меню сайта.

  Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Трохи про інтерв'ю сивохо. Думка з окупованих