Як зомбують дітей на окупованих, ч 3
Автор: Злобний Укр
В перших двух частинах я розказував про життя дошкільнят і школярів. Тепер настав час розказати про «перспективи» учня, який закінчив «школу» на окупованих.
Після того, як типу учень закінчив 9 класів и не бажає іти здобувати повну «освіту», учень вибирає училище, технікум чи то ще якийсь заклад освіти, який дає диплом спеціаліста в різних галузях життя. Це може бути як робітнича, так соціальна спеціальність. Проте ті, хто не змогли поступити в виші після здобутої середньої повної освіти, теж ідуть навчатися туди.
Трохи передісторії. Ось вам скрін закону
Це було зроблено для того в 2006 році, щоб училища стали закладами навчаня державного значеня, а також була середня технічна освіта, яка давала можливість отримати технічну
молодшу спеціальність. Таких закладів було дуже багато і всі вони
випускали фахівців для українських підприємств.
Всі, хто закінчували ці заклади, або йшли вчитись далі, шоб здобути вищу освіту, або йшли працювати: різноманітні спеціальності давали можливість займатися фактично всім, чим хотів випускник на роботі — працювати як руками ,так і головою з числами, чи ручкою на папері.
Особливо популярними були професії будівельників по новітнім технологіям, гіпсокартоник, маляр, плиточник, сантехнік, системи
комунікацій. Також мали популярність професії продавців, автомобільної галузі, логісти. Крім того, були популярними спеціальності, які давали шанс працювати в харчовій промисловості та пов’зані з виробництвом кондитерських виробів — молоді спеціалісти з дипломами технікумів, ліцеїв,училищ, були бажаними робітниками на підприємствах.
Дипломи українського зразка були на хорошому рахунку навіть в пострадянських країнах, туди можно було поїхати, вступити у вуз і працювати після виповнення 18 років чи вчитися. Проте це було давно, до війни.
Та і якщо бути чесним, на нині окупованих територіях України і до війни, хоч і було викладання предметів на українській, проте це було не примусово, тому люди після закінчення виходили з навчальних закладів часто малограмотні.
Все змінилось в 2014 році, коли частину областей України окупували колаборанти та їх посібники. Росіяни привели разом з війною імперське ставленя до всесвіту для так званих арійців[російскомовних людей].
Під час війни було зруйновано багато закладів освіти і взагалі будівель, також були пошкоджені навчальні класи. Росія частково відновлювала те, що завдяки їй було зруйновано з будівель і списувала всі руйнації на свавілля міфічних бандеревців.
Що змінилось за 5 років у вузах і технікумах на окупованих? В першу чергу, це мова, якою викладають і безалаберне ставленя до учнів — провівши урок так сяк, а далі хоч потоп. Практичних занять проходить мало, бо частина заводів і фабрик
не працюють, елементарно немає де на живому прикладі все те, про що іде мова в підручниках.
Пощастило[якщо можна так сказати] тільки тим учням, які обрали професію, пов’язану з легкою
промисловістю, спеціальності, пов’язані з торгівлею, харчовою
промисловістю, швейним виробництвом плюс тим, хто обрали будівельні професії, ремонт авто, а також бухгалтерський облік. А от всі спеціальності, що пов’язані з
машинобудівництвом, металургійною, хімичною, вугільною галузями — це суцільний жах.
Причина проста — більшість промислових підприємств стоять зруйновані, а ті, що працюють ніби — це більш пропагандистське явище, ніж реалії.
Всі діти, які отримують місцеві «дипломи», ніяк не сприяють подальшому «розвитку» економіки — вони, «дипломи», навіть даже в росіі не визнаються як об’єктивні. Проте вихід є для випускників — вступити в так званий вищий навчальний заклад на окупованих територіях, отримати «диплом» «днр» чи «лнр» + на додаток ще «диплом» типу російського зразка[але це за дуже великі гроші].
Взагалі через війну багато дітей
в скрутному становищі: або чекати 18 років і виїжджати в Україну, де є шанс після здачі зно отримати диплом про середню освіту, а потім перевчатися по-новому на диплом українського вуза, щоб вступити чи в технікум, чи отримати вищу освіту. Також діти можуть виїхати в росію і зі своїми «дипломами» отримати російські, оплативши навчання. Справа в тому, що для росіян і освітньої галузі рф, діти з окупованих є чужинцями, для них діють всі норми навчання, які застосовуються для навчання іноземних громадян.
Взагалі це покоління дітей, що на сьогодні проживають на окупованих, могло б стати в Україні звичайними людьми робочих професій і стати повноправними члена соціума.
Проте.. Ситуація на сьогодні така, зараз вони, діти окупованих, не мають ніякого майбутнього. Шкода дітей, які отримують фейкові дипломи, які видають так звані училища, технікуми, ліцеї «днр» і «лнр», бо реально вони отримують лише незрозумілий шматок яскравого паперу через, що роспропаганда робить свою чорну справу — промиває мозок дітям і змушує любити росію та ненавидіти Україну.
Сумно
Пысы:
Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.
P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте
5375 4141 1364 0162
Остальные реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии
