Як дошкільнят зомбують на окупованих

 

Автор: Злобний Укр

Розповім про пропаганду на окупованих, яка розрахована на дітей віком від трьох років до семи, дітей, які народились до війни з рф.

Діти приходять в цей світ, щоб дарувати батькам щастя і сенс життя.
Колись в Донецькій области були дошкільні заклади, де дітлахів вчили
українській мові, етносу, малеча вчила також нескладні вірші, ставились вистави. Одним словом, все було
так, як це передбачав закон — вчити дітей з малечку мові тої краіни, в якій ти живеш.

Не було ніякого утиску прав меншості, російскомовних та інших, було зовсім інакше: в Донецькій області, як і в Луганській не вистачало достатньо україномовних закладів. В найбільших селах і містечках, де панували і українська, і язик, був вибір, проте, в таких містах як Донецьк чи Луганськ, закладів з викладанням предметів на державній мові було дуже мало.

Все залежало фактично від батьків: якщо батьки вважали доречним віддавати дитину в навчальний заклад з метою, щоб вона вчилась рідній мові, то саме вони і протистояли кремлю ще до війни 2014 року

Політика россіі була направлена на те, щоб дітлахи росли в Україні більше русскагаварящі і для цьго в Україні через парламентську більшість проводилась політика нав’язування російской мови у всіх сферах суспільства. Проте, поки війни не було, це було ніби некритично.

А взагалі дітей виховували на Донбасі по різному, кожна сім’я була унікальна по своєму. Кажуть, що
дитина — це дзеркало душі батьків, як вони малечу навчають, так вона і буде жити. А тепер пропоную повернутися до теми вихованя дітей дошкільного віку.

До війни була навіть в дитсадках година рідної мови, де малюків вчили малювати українські хатинки, одягали
в якісь костюми, дівачаткам вдягали вінки, вчили нескладним віршам. Всі ці заходи вихователь за зделегідь обговорював з батьками малечі, щоб на якесь свято показати яскравий концерт за участю дітей.

Проте настав 2014 рік і Україну поглинув хаос боротьби за своє існування. Дуже було тяжко розуміти, що прийшла війна підступно, особливо для людей з власним баченням життя. Війна змінила сенс життя багатьох мільйонів українців, бо ніхто не очікував, що россія задіє підступні важелі впливу. Рашка прийшла «спасать» незрозуміло кого зі своїм «миром».

Для російскомовного населеня перед цим, перед війною, більше 20 років підряд проводилась політика зомбування, кремль витрачав мільйони на ці дії.

Але повернемося до дітей. В першу чергу рашисти обрали дітей для зомбування, бо, як говорив Геббельс,  якщо людину старшого віку важко обдурити, то дітей зовсім нескладно. Саме на дітей з окупованих пішов потік ненависті до всього українського, в дошкільних закладах українознавство стало токсичним предметом.

Дітей, які тільки почали пізнавати світ, школи перейшли на російську мову спілкуваня і навчання: книжки, казочки —  російскою мовою, дитячі види митстецтва також. Все це програмою закріплено було і узгоджено з рф.

Вихователі, які вчили етносу
українському, в більшості випадків, просто виїхали звідси, рятуючи свої сім’ї від жаху війни та переслідувань. Проте залишилось багато тих, хто прийняли систему пропаганди. До речі, побільшало в типу навчальних закладах на окупованих молодих «фахівців», які навчають саме російському етносу. Саме ці молоді «фахівці»  складають основу пропагандистської армії, яка зомбує малечу російськими історичними міфами та вкладає в них бомбу сповільненої дії: дітям постійно кажуть, що їх батьківщина — це росія, що Україна — ворог всього російскомовного, що там в Україні мешкають злі бандерівці, які людей під різними соусами їдять тільки за те, що вони  спілкуються російською.

Всі згадки у навчальних закладах, де
показана українська культура і етнографія в окупаціі знищена колаборантами. Діти, які приходять в дошкільні заклади, вже не можуть побачити нічого українського, ні вчити
вірши, ні навіть малювати на українську тематику. Зараз малюнки дітлахів в дошкільних закладах більше нагадують совковий період:  дітлахи малюють світ зі зброєю, ліплять танки і машинки з пластиліну, вчать вірші про «солдат-захисників».

Не знаю як кого, а мене ця ситуація з дітьми дуже непокоїть. Це поколіня через деякий час буде дуже важко
повернути, діти із маленьких зомбі можуть виростих у великих зомбаків.

Сумно від цього всього.

 Пысы:
Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — [email protected] , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

  P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

  Рабов вышлем по почте

  5375 4141 1364 0162

  Остальные реквизиты в меню сайта.

  Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Як дошкільнят зомбують на окупованих