Як зомбують школярів на окупованих
Автор: Злобний Укр
У першій частині я розказував про зомбування малечі, яка тільки починає пізнавати світ, жити в
соціумі таких же малюків, спілкуватися, знайомитися із новими звуками і словами. Тепер давайте розглянемо світ школярів на окупованих.
Шкільні роки бентежні, бо відкривається новий світ знань, якщо хто забув. Раніше, до окупаціі, на
Донеччині і Луганщині були україномовні школи, де діти вчились на украінській мові і були російскомовні, де російська була мовою викладання предметів. Тепер цього немає, колаборанти взагалі мають на меті відмінити вивчення української мови.
Якщо не помиляюсь, то
після помаранчевої Революціі, в Донецьку було модно віддати свою дитину в украіномовну школу чи клас, де все викладалось на рідній мові. Чого так сталось? Бо був чинний закон, який предбачав навчаня у всіх вищих закладах на українській мові і, якщо дитина, отримавши повну загальну освіту, йшла
поступати вище, то все таки доводилось здавати екзамен по літературі й мові. Ті ж, хто не хотіли вивчати в школі предмети на українській, ходили на підготовчі курси, щоб здати вступні екзамени або наймали репетиторів.
Також в школах було налагоджено виховання молоді: дітей молодших класів знайомили з тим, що є природа, є край, в якому вони живуть, Батьківщина, проводилися екскурсіі
в музеї і художні галереї. Проте дітей привчали одразу до двох світів: до
російской культури і мистецства і до всесвіту українського. Все це працювало, згідно норм, міністерство освіти все це готувало і давало учбову програму, починаючи від молодших класів і аж до старшокласників.
Також були різноманітні платні гуртки при школах: спортивні, танцювальні, театральні, модельні і т д. Взагалі було дуже багато чого при школах, все залежало від побажань батьків і сприяння директора школи
Також були школи, де російскою викладали предмети, але українська література і мова були обов’язковими для вивчення — по 3 уроки кожного предмету в тиждень учбовий.
Але головним було те, що ніхто
нікого не ображав за мову, на якій ти розмовляеш.
Проте це було до війни, поки не пришли пропаганда російська разом з війною в школи.
Після того, як владу захопили посібники колаборантів і російскі військові, в школах все змінилося: окупанти наказали перейти на російский порядок вивчення предметів, заборонили українську мову і літературу, як ворожу. Хоча ні, не зовсім так: колаборанти залишили в тиждень по 45 хвилин для вивченя на мови і літературу, але за бажанням дітей, що було фактично забороною.
Всі школи, які викладали на українській мові, перевели на російську. Вчителя, які не хотіли миритися з «новою владою», в більшості випадків виїхали. Проте залишились і ті, хто прийняли росіійську окупацію і стали співпрацювати над зомбуванням школярів.
Першими під маховик роспропаганди попали малюки, які пришли перший раз в школу чи кому було тільки 10 років — їх в терміновому порядку стали перевчати, щоб вони перейшли на російску мову.
А далі почалося зомбування: всі предмети почали викладати тільки російскою, пропаганда «героїв дири», дітей змусили вивчати історії життя колаборантів, які ніби «захищали» Донбас і т д.
Потім іще стало гірше — школярів стали затягувати в так звані «патріотичні» гуртки, де їм вбивали в голови ахінею і все, що могли вигадати російські пропагандисти.
Почалось тотальне зомбування дітей віком від 7 до 17 років, їх підготовка до сприйняття, що Україна — це ворог, що бандерівці прийдуть і вб’ють всіх російськомовних. Ну і так далі.
Зараз же, не перший рік підряд, у школах навчають старшокласників правильно поводитися з автоматом, проводяться також заходи по вивченю правил бою, виживання в лісі зі зброєю, відбувається повна мілітаризація дітей.
Школярі на окупованих стали вимушеними заручниками системного зомбуваня. Вчителі, які залишились по різним причинам, також стали заручниками колаборантів, їх змусили прийняти правила гри, щоб вижити або промили їм мізки імперськими ідеями.
Вчителі почали методично і монотонно робити свою чорну справу — виховувати правильних зомбі для росії та її сателітів, нав’язувати дітям свої думки, розказувати про те як «діди ваєвалі» і про «побєдобєсіє», навчають ходити строєм, славити минуле і «золоті часи» совкового періоду, навчають школярів вигаданої исторії, що написана по російським лекалам.
Може хто не розуміє досі, проте,
після п’яти років тотального зомбування, нове поколіня школярів, яке виросло вже чи скоро виросте на окупованих, має величезний відсоток тих дітей, які виховані в атмосфері зневаги до Украіни, до людей, які розмовляють на українській мові, ненависті до культурної спадщини України.
Сумно від цього всього, якщо чесно. Діти невинні в іграх дорослих, проте вони як губка, вбирають в себе всю пропагандистську гидоту. Так, ще є надія на цих дітей — поки не пройшло десять років з початку окупації. Проте вже скоро буде пізно, бо виросте справжнє зомбоване поколіня, яке
важко буде повернути ментально. Час спливає і грає проти нас. Сумно від цього.
Пысы:
Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.
P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.
Рабов вышлем по почте
5375 4141 1364 0162
Остальные реквизиты в меню сайта.
Всем спасибо за участие в развитии