Зоряне небо

Автор: Христина Панасюк

Зоряне небо

Я намалюю зоряне небо.

І збережу відчуття і силу.

Тому, хто чує мої потреби

Я подарую свої вітрила…

Тому, хто зможе почути серце.

Кому колись я відкрию душу.

Всі коливання лише у герцах…

Свободу внутрішню не порушу.

Я намалюю зоряне небо

Воно таке неповторне, знаєш?

Хтось скаже знову, що так не треба.

Я запитаю: «а ти кохаєш?»…

Я намалюю зоряне небо.

Усмішку щиру і погляд добрий

Я намалюю зоряне небо.

У мріях знов полечу за обрій.

Я лиш хотіла слабкою бути

І самостійність мене втомила.

І як в дитинстві упасти в руки

І знати точно, мене зловили…

 

(13.09.2020)

 

Писи: Якщо ти втомився воювати за мільйони Пушиліна і не хочеш бути м’ясом для росіян, пиши на пошту — fashdonetsk@protonmail.com, будемо думати як тебе витягнути з дупи.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерський, гранти не гриземо, дотацій з бюджету не отримуємо. У кого є можливість взяти участь в розвитку проекту, будемо вдячні.

Рабів надішлемо поштою

5375 4141 1364 0162

Решта реквізити в меню сайту.

Дякую всім за участь у розвитку.

Зоряне небо
Please follow and like us: