Гру-шник в Києві. Частина друга

Автор: Фашик Донецький

Українці, як на мене, занадто толерантна нація. Я серйозно — не зважаючи на те, що саме росіяни є причиною війни в нашій державі, досі не було на не окупованій території України жодного випадку самосуду над тими, хто підтримує політику москви. Більш того, особисто я вважаю, що толерантність по відношенню до тих, хто вбивають мирних жителів України та військовослужбовців Збройних Сил України, є нашою вадою. Бо на війні не можна бути толерантним: ти або мертвий, або твоя толерантність тебе вб’є.

Вчора я написав про те, що та людина, яка причетна до інтерв’ю з колаборантом пушиліним у польському ЗМІ, знаходиться в Києві. В статті я наголосив на тому, що інтерв’ю з пушиліним було створено за участю співробітника спецслужб рф, томаша мацейчука, який знаходиться в даний момент на території Польщі. Фактично, це те ж саме, що той, хто з соловйовим робив інтерв’ю, скажімо з росіянином моторолою чи колаборантом захарченко, приїхав би в Київ для зйомок сюжету російських пропагандистських змі. Ось, до речі, сама стаття

Багато хто не зрозумів з читачів вищезгадану статтю, деякі навіть звинуватили мене в наклепі, мовляв, точку зору пушиліна потрібно також доносити громадськості. Проте, на мою особисту думку, з тим же успіхом можна стверджувати, що думка терористів з ІДІЛ також має бути почута. Тому, як на мене, твердження щодо того, що польский представник ЗМІ просто хотів донести інформацію до польського читача-познайомити поляків з іншою точкою зору щодо війни в Україні і т д є маніпуляцією. Чи може ви вірите в те, що той, хто співпрацює з агентом спецслужб рф під час запису інтерв’ю з ворогом держави Україна та другом держави росія має право на власну думку?

Отож

Але пропоную повернутися до толерантності. Давайте подивимося на картинки нижче.

Гру-шник в Києві. Частина друга
Гру-шник в Києві. Частина друга

Хм… Може здалося?

Давайте подивимося на оригінал

Гру-шник в Києві. Частина друга
Гру-шник в Києві. Частина друга

Не може бути. Це явно польського журналіста підставили. Давайте подивимося ще на варіант перекладу однієї і тієї самої статті з польської на українську

Гру-шник в Києві. Частина друга
Гру-шник в Києві. Частина друга

А тепер пропоную провести відкритий урок з пропаганди та маніпуляцій у ЗМІ. Головний герой — той самий польский журналіст, який у співпраці зі співробітником спецслужб рф, томашем мацейчуком, записували інтерв’ю з пушиліним.

Теза перша — «бунтівні республіки». Маніпуляція. Свідома маніпуляція чи за гроші? Особисто я не готовий стверджувати щодо точної причини використання маніпуляції з боку журналіста, бо в мене немає на то жодних фактів, які зможуть підтвердити звинувачення.

Проте я готовий стверджувати, що досвідчений журналіст, яким безперечно є Марсін Вирвал, мав достатньо часу з 2014 року, щоб розібратися в тому, чим насправді є фейкові територіальні утворення на території України. Але він не захотів це чомусь робити. Тому, на мою думку, сам факт написання у ЗМІ тез про «бунтівні республіки» — є спробою відвернути увагу від того, хто їх, «республіки» створив — від росії та російських спецслужб.
Проте, враховуючи співпрацю Марсіна Вирвала зі співробітником спецслужб рф, томашем мацейчуком, все стає на свої місця. Чи може я не правий?

Ідемо далі. Марсін Вирвал знову відверто маніпулює поняттями і, на мою думку, дискредитує себе як журналіст. І зараз я це доведу.

Цитую матеріал статті:

«Мені довелося з цим мати справу, коли я повідомляв про війну на Донбасі . Пам’ятаю, як ходив між українською зоною та т.званими сепаратистами, тобто «бунтівними республіками». На той час ця ненависть тривала місяцями. Ці молоді хлопці сказали: не ходіть туди, вони вас будуть катувати, вони тварини, вони спостерігачі, вони зомбі, — повідомив він, підкресливши, що чув це з «обидвох сторін». Але термін «ватники» (буквально «вата») використовується для позначення людей з пропутіністською орієнтацією, які симпатизують російському імперіалізму.»

Нагадую про всяк випадок, хто такий журналіст — це той, хто висвітлює факти і тільки факти, без особистих тверджень та висновків. Якщо крім фактів той, хто вважає себе журналістом, додає власні висновки, він вже не є журналістом, а блогером (тому я себе журналістом не вважаю).

А тепер дивимося уважно, де знову маніпулює польский блогер.

Теза перша — «війна на Донбасі». Це свідомо хибне твердження, бо війна відбувається на Сході України чи в Україні. Україна не воює з міфічним «Донбасом» чи на території «Донбасу». Війна відбувається на території України, все інше — маніпуляції та спроба висвітлити тезу, наратив, що вигідні москві — про «непричетність» росії до війни в Україні та про «громадянську війну» в Україні.

Теза друга — «молоді хлопці казали…». Без образ, проте такі твердження є показником абсолютної непрофесійності журналіста, бо це і власні висновки, і немає жодних фактів. З тим же успіхом Марсін міг написати те, що українські військовослужбовці сперечалися між собою щодо того, в який колір краще пофарбувати стіни в концтаборах, які спеціально створені «для позначення людей з пропутіністською орієнтацією, які симпатизують російському імперіалізму.»

Прохання виправити мене, якщо я привів невдалий приклад того, як можливо зробити «новину», використовуючи логіку Марсіна. Для тих, хто не зрозуміли, пояснюю ще раз: Марсін спокійно також міг написати про те, що чув про те, як військовослужбовці України говорили про те, як, та за допомогою чого саме, вони готові вбивати мирних мешканців Сходу України. Гадаю, не треба пояснювати, що подібну публікацію з такими твердженнями з польских ЗМІ прокремлівські змі поширили б максимально швидко. Чи потрібно?

Нагадую, журналісту Марсіну Вирвалу, що якщо ти позиціонуєш себе саме як журналіст, то ти маєш або надати факти про те, що написав, або взагалі нічого не писати. Бо саме це робить тебе журналістом, а не збирачем різноманітних чуток: немає фактів = немає публікації. Якщо фактів немає, то ти ніхто інший, як блогер. Крапка

Ну і трохи про толерантність. Українці, на мою особисту думку, є занадто толерантними по відношенню до тих, хто їх вбиває чи приносить їм біди. Проте є також те, чому українці можуть навчити багато народів — не лізти зі своїми твердженнями у внутрішні справи іноземних держав. В Україні 99,9% мешканцям нашої держави абсолютно неважливо те, хто в умовному Зімбабве і як кого називає. Бо це власна справа народу Зімбабве + ніхто не питав нашої думки щодо того, чи є толерантним називати в умовній Кенії людей із світлим кольором шкіри «білосніжками».

В Україні, в менталітеті мешканців нашої країни, спроба вчити громадян іншої держави, як жити, як кого називати і що кому говорити, вважається ознакою невихованості, неповаги до громадян. Тому аналогічні випадки, які стосуються України, коли людина, яка не є громадянином України, намагається повчати українців чи звинувачувати в тому, що ми неправильно (на думку іноземців) називаємо ворогів нашої держави, не викликають ніяких інших емоцій чи думок, окрім нецензурних. Більш того, в Україні ненавидять, коли громадяни нашої держави щось подібне намагаються робити на території інших держав і готові вибачатися за це

Епілог. Враховуючи співпрацю Марсіна Вирвала із спецслужбами рф під час запису інтерв’ю з пушиліним, а також поширення кремлівських тез та наративів, в мене особисто до нього, як до «журналіста» немає питань. Марсін, коли про концтабори для російськомовних жителів України напишеш, про які ти ніби десь чув? Як на мене, то саме зараз для цього найвдаліший час. Кінець

ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

АККАУНТ В ТВИТТЕРЕ ПОД ПСЕВДОНИМОМ ФАШИК ДОНЕЦКИЙ — ФАЛЬШИВКА

МЕНЯ НА ДАННЫЙ МОМЕНТ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ ТВИТТЕР НЕТ.

С УВАЖЕНИЕМ Ф.Д

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтёрский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

Рабов вышлем по почте

5375 4141 1364 0162

Патреон

Остальные реквизиты в меню сайта.

Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >

Please follow and like us: