Позбавлення громадянства України: постріл в рф чи міна?

Автор: Фашик Донецький

Вчора перечитав всі за і проти щодо можливого позбавлення громадянства тих, хто отримали паспорти рф в Криму та на сході України. З деякими аргументами особисто я погоджуюсь, з деякими не зовсім, але важливо в даний момент те, що немає чіткого механізму, який буде працювати як годинник і завдяки якому ми позбавимо громадянства саме колаборантів.

Також хорошим знаком є те, що в нас є розуміння того, що проблема існує і ми не боїмося про неї говорити. Це доводить, що громадянське суспільство в Україні є і що з його думкою потрібно рахуватися, бо, як кажуть, ростов нє рєзіновий.

Але перейдемо до суті. Давайте розглянемо на прикладі денацифікації Німеччини те, яким чином було досягнуто результатів, сам механізм, який іноді хоч і давав збої, проте кінцевий результат можна вважати добрим. Мова піде про британську та американську зони відповідальності в Німеччині і про те, як саме відбувався процес виявлення прихильників гітлера + про міри покарання.

У британській зоні кожен німець заповнював велику анкету зі 133-х пунктів, при чому правильність її заповнення мали своїми підписами засвідчити ще кілька людей, які особисто знали анкетованого. Тільки після цього з анкетами працювали спеціальні відділи військової адміністрації, а після січня 1946 року ще й сформовані з місцевих мешканців денацифікаційні ради та комітети. Внаслідок цього особу так само відносили до однієї з п’яти категорій: головний злочинець, прямо не винний, частково винний, номінальний нацист або виправданий.

Як на мене, все зрозуміло, все чітко і є точні визначення провини.

Також під час денацифікації Німеччини були створені спеціальні комісії, які визначали категорію, під яку потрапляв підозрюваний у співпраці або симпатіями до нацистського режиму. Ці комісії наділялися повноваженнями застосовувати покарання у вигляді заборони на професію, заборону на заняття держпосади, позбавлення пенсії, штраф, конфіскація майна, арешт.

Зверніть увагу: чітко визначені наслідки для тих, чию вину доведено.

Крім того, кожен повнолітній німець був зобов’язаний заповнити опитувальний лист, бо ті, що відмовилися, отримували повний соцпакет для коллаборанта: мінус продуктові картки, мінус дозвіл на роботу або плюс додаткову перевірку для претендентів на керівні пости в держслужбі, політиці, економіці і т д.

Знову звертаю увагу на те, що є зрозумілим наслідки, які тебе чекають за невиконання вимоги — не хочеться заповнювати лист з запитаннями = не їсти = додаткова перевірка. Все прозоро, все прописано і є критерії, за якими люди в Німеччині або отримували покарання, або визнавалися невинними.

В американській зоні діяльності в Німеччині також було все просто:

Всі люди, які повинні були пройти через денацифікацію, були розділені на такі групи:

військові злочинці;

активісти, військові і співпрацючі з ними, одержувачі вигоди від співпраці з нацистським режимом;

незначно винні;

співучасники;

невинні.

Як бачите, є критерії, за якими людей відносять до тієї чи іншої категорії, є зрозумілими покарання за провину. Одним словом при денацифікації був механізм, машина, яка працювала 24/7.

До речі, Німеччина — це та країна, яка фактично провела денацифікацію двічі: і після поразки у другій світовій війні, і після падіння берлінської стіни (процес називався дештазіфікація). Також Німеччина визнала, що дештазіфікація, проведена в 1989-90 роках, була набагато успішнішою, ніж процес денацифікації 1945-1947 рр.

Це я про те, що жоден механізм не є досконалим. Знову беремо Німеччину і маємо такі факти: із 90 000 офіційних службовців Штазі і 170 000 неофіційних працівників Штазі було притягнуто до відповідальності лише 69, при цьому майже всі вироки були умовними. В цілому ж до 2005 року стосовно різних категорій громадян були відкриті провадження проти близько 100 000 осіб, з них лише 1 737 особам були пред’явлені звинувачення. З них вирок отримали близько 750 осіб, з яких близько 40 осіб були засуджені власне до позбавлення волі.

Але повернемося до наших проблем і до позбавлення громадянства.

Станом на сьогодні маємо таку ситуацію:

чіткого механізму щодо позбавлення громадянства немає

немає органу, який буде цим займатися і буде мати на це повноваження

немає так званої біблії, кодексу, яким будуть керуватися під час прийняття рішень щодо позбавлення чи не позбавлення громадянства

Багато чого немає одним словом. Є лише бажання і наміри.

Бажання і наміри — це добре. Проте, принаймні поки що, подібна заява чи законопроект, виглядає як заява про початок будівництва вічного двигуна.

Але, якщо поглянути на це все трохи з іншої сторони, то все не так погано — нам ще не показали механізм реалізації намірів щодо позбавлення громадянства, тому ми критикуємо вакуум, те, що не бачимо, в кращих традиціях срср (нє чітал, но асуждаю). І саме дії влади, її представників, а точніше діалог із суспільством щодо цього питання, все це має бути налагоджено ще вчора.

Епілог. Якщо хтось не зрозумів, то стаття не про те, що позбавлення громадянства — це погано і т д. Стаття про те, що є питання щодо законопроекту, на які немає зрозумілих відповідей. Тому завданням влади є відкритий діалог із суспільством щодо цих всіх питань та відповідей, які стосуються вищеназваного законопроекту (в тому числі незручних).

Україна — не росія, тут ти або враховуєш думку суспільства, або ти не президент і більше не влада. Чекаємо на відповіді. Дякую за увагу. Кінець

ВАЖНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

АККАУНТ В ТВИТТЕРЕ ПОД ПСЕВДОНИМОМ ФАШИК ДОНЕЦКИЙ — ФАЛЬШИВКА

МЕНЯ НА ДАННЫЙ МОМЕНТ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ ТВИТТЕР НЕТ.

С УВАЖЕНИЕМ Ф.Д

Пысы: Если ты устал воевать за миллионы пушилина и не хочешь быть мясом для русских, пиши на почту — fashdonetsk@protonmail.com , будем думать как тебя вытянуть из жопы.

P.S.: Наш сайт абсолютно волонтерский, гранты не грызём, дотаций из бюджета не получаем. У кого есть возможность поучаствовать в развитии проекта, будем признательны.

Рабов вышлем по почте

5375 4141 1364 0162

Патреон

Остальные реквизиты в меню сайта.

Всем спасибо за участие в развитии

Читать больше >